Рання діагностика ушкоджень шийного відділу хребта у новонароджених дітей

Abstract

Пологові пошкодження шийного відділу хребта та спинного мозку є однією з найбільш маловивчених проблем у педіатрії, які призводять до розвитку нестабільності краніовертебральної зони та характеризуються найчастіше хронічним динамічним підвивихом в атланто-окципітальному та атланто-аксіальному суглобах. Мета дослідження. Удосконалити ранню діагностику ушкоджень шийного відділу хребта у новонароджених дітей. Матеріали та методи. Враховуючи наведені вище дані, у обстежених пацієнтів ми встановлювали наявність таких симптомів, як: деформація черепа (макро-, мікрокранія), кривошия, загальна слабкість, в’ялість м’язів (гіпотонія або атонія) або гіпертонус, порушення рухової активності (гіподинамія або атонія), акушерський параліч, судомна готовність або судоми, безпричинний плач або стурбованість, запрокидування голови, страждальний вигляд обличчя, порушення психомоторного розвитку. Результати досліджень. Ротаційний підвивих С1 трапляється часто – близько 88,7%, за даними нашого дослідження, а діагностується дуже рідко. Рання діагностика пошкоджень шийного відділу хребта дозволяє виявити патологію та вчасно призначити необхідне лікування з метою профілактики подальших ускладнень. Ретельний збір анамнезу та клінічна настороженість сприяють ранньому виявленню ушкоджень шийного відділу хребта. У ранньому неонатальному періоді новонародженим із ризиком ушкоджень хребта необхідно проводити огляд шийного відділу хребта дитячим травматологом (пальпаторна діагностика) та рентгенологічне обстеження, що є пріоритетом інструментальної діагностики пологової травми хребта. Сума цих заходів і є реалізацією системного підходу до лікування патологій атланта – маленької кісточки, від якої може залежати життя.Поширеність пологової травми хребта і спинного мозку в середньому складає 19,3±0,6%. Ранній діагностиці пологових травм хребта перешкоджає відсутність чіткої специфічної клінічної картини та її варіабельність у гострому періоді, а також відсутність клінічної настороженості при наявності травматичних факторів ризику. Рентгенологічний метод діагностики є пріоритетним методом візуалізації пошкоджень хребта і спинного мозку. Ротаційні підвивихи С1-С2 призводять до порушень не лише на рівні пошкодження, а і в цілому організмі.

Birth injuries of the cervical spine and spinal cord are one of the most poorly studied problems in pediatrics, that lead to the development of cranio-vertebral zone instability and are characterized most often of chronic dynamic subluxation in the atlanto-occipital and atlanto-axial joints. Aim. To improve early diagnosis of cervical spine injuries in newborn children. Materials and methods. Based on the above data, in the examined patients we found the presence of such symptoms as: deformity of the skull (macro-, microcrania), curvature, general weakness, muscle weakness (hypotonia or atony) or hypertension, impaired motor activity (hypodynamia or atony), obstetric paralysis, convulsive readiness or seizures, unreasonable crying or anxiety, head banging, distressing face, psycho-motor development disorders. Results. Rotational subluxation of C1 is frequent - about 88.7%, according to our study, and very rarely diagnosed. Early diagnosis of cervical spine Injury reveals pathology and promptly assigns the necessary treatment for the further complications prevention. Careful anamnesis and clinical alertness contribute to the early detection of cervical spine injuries. In the early neonatal period, newborns at risk of spinal injuries should be examined by a cervical spine pediatric trauma specialist (palpator diagnosis) and radiological examination, which is a priority instrumental diagnosis of spinal trauma. The sum of these measures is the realization of a systematic approach to the treatment of pathologies of the Atlante - a small bone on which life may depend. Conclusions. The prevalence of spinal cord and spinal cord injuries are 19.3 ± 0.6% on average. Early diagnosis of spinal cord injuries is hindered by the absence of a clear speci􀏐ic clinical picture and its variability in the acute period, as well as by the absence of clinical alertness in the presence of traumatic factors. The radiological method of diagnostics is a priority method of the spine and spinal cord damages visualization. Rotational subluxation of C1-C2 lead to disturbances not only at the level of damage, but also in the whole organism.