Политика Азербайджанской Республикив Южном Кавказе на стыке тысячелетий: борьба за безопасность, региональную стабильность и устойчивое развитие

Abstract

У статті наголошується, що політика, висунута західними країнами, Росією і Іраном, для створення в Південному Кавказі пакту стабільності, до якої були приєднані Вірменія, Грузія і Азербайджан, має ілюзорний характер і була спрямована на виведення Вірменії з блокади в будь-який спосіб, на виправдання загарбницької політики Вірменії. Логіка геополітичних подій, що відбуваються навколо і всередині регіону, вказує на те, що в питанні стабільності Південного Кавказу Захід займає місце в одному ряду з Вірменією, проти Туреччини. Є загроза того, що в зв’язку з визнанням Азербайджаном факту окупації його земель Вірменією, Азербайджан піде на підписання мирної угоди на основі статус-кво, і тим самим продовжиться політика в напрямі посилення сепаратистського режиму, створеного Вірменією в Нагірному Карабасі.

This article states that the policy of Western countries, Russia and Iran in the South Caucasus, about the establishment of a peace pact with which Azerbaijan, Armenia and Georgia are involved, is more of a visual character, and in any way it is aimed to get Armenia out of the blockade and to justify its occupation policy. The logic of geopolitical events around the region also illustrates that the West stands by Armenia against Turkey in the South Caucasus issue. There is a threat that all external efforts made to force Azerbaijan to put up with the fact of occupation of its territory by Armenia and to sign the agreement according the status quo make a reason for Armenia to continue its policy of separatist regime in Nagorno-Karabakh.