Ранні неонатальні наслідки у передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації

Abstract

Покращення якості надання перинатальної допомоги, імплементація сучасних технологій у відділеннях інтенсивної терапії покращали виживання передчасно народжених немовлят із терміном гестації менше 32 тижнів. Мета дослідження – визначення рівня смертності та захворюваності серед передчасно народжених немовлят із гестаційним віком менше 32 тижнів, залежно від терміну гестації та маси тіла при народженні. Матеріали та методи. Ретроспективна оцінка ранніх неонатальних наслідків у 126 передчасно народжених немовлят із гестаційним віком 22-32 тижні, які знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії обласного регіонального центру впродовж 2016 – 2018 років. За терміном гестації та масою тіла при народженні немовлята розподілялися на дві групи: народжені з гестаційним віком до 28 тижнів і в терміні 28-32 тижні, та масою тіла менше 1000 г та понад 1000 г. Проведено аналіз антенатальних та інтранатальних факторів ризику, антропометричних показників після народження дитини, клінічних характеристик в неонатальному періоді, зокрема, наявність дихальних розладів (респіратор- ний дистрес синдром, пізніше формування бронхолегеневої дисплазії), неврологічних порушень (внутрішньошлуночкові крововиливи ІІІ-IV ступенів), інфекційної патології (сепсис, некротизуючий ентероколіт). Оцінено зв’язок захворюваності та смертності з гестаційним віком та масою тіла при народженні. Результати досліджень. Оцінка факторів ризику антенатального та інтранатального періоду в екстремально та дуже недоношених немовлят не виявила суттєвої різниці серед груп порівняння щодо терміну гестації та маси при народженні. Частими несприятливими факторами антенатального періоду в обох групах передчасно народжених немовлят були загроза переривання вагітності, порушення матково-плацентарного кровообігу, прееклампсія. Серед інтранатальних факторів переважали передчасний розрив навколоплідних оболонок тривалістю понад 18 год, відшарування плаценти, хоріоамніоніт, дистрес плода. Аналіз антенатальної стероїдної терапії у групах спостереження підтвердив низький рівень антенатальної профілактики, особливо серед надзвичайно недоношених. У структурі захворюваності передчасно народжених немовлят із гестаційним віком менше 32 тижнів та масою при народженні до 1500 г до- мінували РДС, анемія, некротизуючий ентероколіт, ранній та пізній сепсис, ВАП, БЛД, легенева кровотеча, субрахноїдальний крововилив. У групі екстремально недоношених (22-28 тижнів гестації) немовлят в структурі захворюваності переважали РДС, легенева кровотеча, ВШК ІІІ-IV ст., субарахноїдальний крововилив, ранній сепсис, SGA. Висновки. У передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації виявлено зв’язок захворюваності з терміном гестації та масою тіла при народженні, зокрема РДС, ранній сепсис, ВШК ІІІ-IV ст., легенева кровотеча асоціюються з екстремально малою масою тіла та терміном гестації менше 28 тижнів.

Improving the quality of perinatal care, the introduction of modern technologies in the intensive care unit have improved the survival of premature infants with gestational age less than 32 weeks. Aim. The aim of the study was to determine the mortality and morbidity rates among premature infants less than 32 weeks of gestational age, depending on gestational age and birth weight. Materials and methods. Retrospective assessment of early neonatal outcomes in 126 premature infants with gestational age of 22-32 weeks who were treated in the intensive care unit of the regional perinatal center dur- ing 2016-2018. According to the gestational age and birth weight, infants were divided into two groups – new- borns who were born at gestational age up to 28 weeks and 28-32 weeks, and with birth weight less than 1000 g and more than 1000 g. An analysis of antenatal and intranatal risk factors, anthropometric indicators after child- birth, clinical characteristics in the neonatal period, in particular, the presence of respiratory disorders (respira- tory distress syndrome, later bronchopulmonary dysplasia development), neurological disorders (intraventricu- lar hemorrhage III-IV degree), infectious pathology (sepsis, necrotizing enterocolitis). The relationship between morbidity and mortality and gestational age and birth weight was assessed. Research results. Assessment of antenatal and intranatal risk factors in extremely and very preterm infants does not reveal a signiϐicant difference between the comparison groups. Threat of abortion, disorders of utero- placental circulation, preeclampsia are the frequent adverse factors of the antenatal period in both groups of premature infants. Premature rupture of membranes more than 18 hours, placental abruption, chorioamnionitis, fetal distress prevailed among intranatal factors. Analysis of the antenatal steroid therapy in the study groups conϐirmed a low level of antenatal prophylaxis, especially among extremely preterm infants. The structure of morbidity of premature infants with gestational age less than 32 weeks and birth weight up to 1500 g was domi- nated by RDS, anemia, necrotizing enterocolitis, early and late-onset sepsis, PDA, BPD, pulmonary hemorrhage, subarachnoid hemorrhage. In the extremely preterm infants group (22-28 weeks of gestation) RDS, pulmonary hemorrhage, IVH III-IV grades, subarachnoid hemorrhage, early-onset sepsis, SGA prevailed. Conclusion. The relationship between morbidity and gestational age and birth weight is determined in pre- mature infants less than 32 weeks of gestation, particular, RDS, early-onset sepsis, IVH III-IV grades, pulmonary hemorrhage are associated with extremely low birth weight and gestational age less than 28 weeks.