Правила дрес-коду та дискримінація працівників

Abstract

У статті зазначено, що дрес-код та уніформа – це поняття, які часто використовуються на практиці як синоніми, проте насправді вони не тотожні. Уніформа – це однакове вбрання, виготовлене спеціально для працівників певного підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів. На відмінно від уніформи, дрес-код – це вимога щодо дотримання певних вказівок, які стосуються зовнішнього вигляду працівників, насамперед, одягу. Іншими словами, дрес-код – це перелік правил і вказівок щодо одягу, який дозволено або заборонено носити. Основною метою впровадження дрес-коду для працівників – є забезпечення професійного та згуртованого зовнішнього вигляду, який відповідає іміджу та цінностям компанії. Автори статті звертають увагу на те, що в базовому для трудових відносин нормативному акті – Кодексі законів про працю України відсутні такі поняття як «дрес-код» чи «уніформа», так само як і відсутні положення щодо обовʼязкового характеру правил дрес-коду для працівника, оскільки його запровадження є правом роботодавця.У статті наголошується на тому, що на практиці можуть виникнути випадки, коли встановлений дрес-код порушуватиме права працівників, а саме буде дискримінаційним, хоча довести факт того, що встановлений дрес-код є дискримінаційним буває досить складно, оскільки у багатьох випадках він є цілком законним. Розробляючи дрес-код на робочому місці, роботодавці повинні віддавати перевагу інклю-зивності та гендерній нейтральності, щоб уникнути дискримінації. Впровадження релігійно нейтральних дрес-кодів може бути об’єктивним лише у випадку дотримання ряду умов, на яких наголошує ЄСПЛ у своєму рішенні від 15 липня 2021 року. Зроблено висновок, що відсутність законодавчо визначених вимог щодо дрес-коду, а саме загальних критеріїв, ознак, які повинні бути враховані у випадку його запровадження для працівників будь-якого підприємтсва, установи, організації, з однієї сторони надає роботодавцю свободу дій, а з іншої – може призвести до порушення трудових прав працівників, а саме їх дискримінації за гендерною, релігійною ознаками, станом здоровʼя чи інвалідністю. Незважаючи на стрімкий розвиток суспільства у напрямку рівноправності, пропаганди толерантності до працівників незалежно від їх раси, статті, кольору шкіри, віку, релігії, дрес-код, як би це дивно не звучало, може стати тим наріжним каменем спотикання, де рівність трудових прав працівників може бути не врахована чи врахована частково.

The article notes that dress code and uniform are concepts that are often used in practice as synonyms, but in fact they are not identical. A uniform is a uniform outfit made specifically for employees of a particular enterprise, institution, organization, and their structural units. Unlike uniforms, a dress code is a requirement to follow certain guidelines regarding the appearance of employees, primarily clothing. In other words, a dress code is a list of rules and guidelines regarding the clothing that is allowed or prohibited to be worn. The main purpose of introducing a dress code for employees is to ensure a professional and cohesive appearance that is consistent with the company’s image and values.The authors of the article point out that the Labor Code of Ukraine, the basic regulatory act for labor relations, does not contain such concepts as “dress code” or “uniform”, and there are no provisions on the mandatory nature of the dress code rules for employees, since its introduction is the right of the employer.The article emphasizes that in practice, there may be cases when the established dress code will violate the rights of employees, namely, will be discriminatory, although it can be quite difficult to prove that the established dress code is discriminatory, since in many cases it is quite legal. When developing a workplace dress code, employers should prioritize inclusiveness and gender neutrality to avoid discrimination. The introduction of religiously neutral dress codes can only be objective if a number of conditions are met, as emphasized by the European Court of Human Rights in its judgment of July 15, 2021.The author concludes that the absence of legally defined requirements for a dress code, namely, general criteria and features which should be taken into account in case of its introduction for employees of any enterprise, institution or organization, on the one hand, gives the employer freedom of action, and on the other hand, may lead to violation of employees’ labor rights, namely, their discrimination on the basis of gender, religion, health status or disability. Despite the rapid development of society in the direction of equality, promotion of tolerance to employees regardless of their race, gender, skin color, age, religion, the dress code, no matter how strange it may sound, may become the cornerstone of stumbling blocks where the equality of labor rights of employees may not be taken into account or partially taken into account.