Методи політичного впливу в демократичних моделях влади

Abstract

Процес створення раціональної демократичної моделі влади правової держави та формування механізмів оновлення українського суспільства передбачає створення демократичних інститутів влади, підготовку законодавчої бази, що не виключає підпорядкування суспільної думки та свідомості окремих громадян інтересам політичних сил. Необхідність легітимізації влади формує потребу й закладає основи політичного маніпулювання. Філософська рефлексія спрямовується на осмислення специфіки впливу на масову свідомість з метою скерування суспільної думки в бажаному для влади напрямі. У статті досліджується процес політичного маніпулювання як дійовий метод політичного впливу й елемент політичної практики в демократичних моделях влади. Зазначається, що він залежить від типу влади, рівня зрілості громадянського суспільства та домінуючої ідеології. Політичне маніпулювання інтерпретується як процес підпорядкування свідомості й поведінки громадян державній владі, можливість їх прихованого корегування в необхідний для влади момент. Маніпуляція полягає в тому, щоб не дати громадянину змоги сформувати власну точки зору на соціальні події та процеси, обмежити критичне мислення, застосовуючи ідеологічний і психоемоційний вплив. Маніпуляція знищує розуміння, оскільки людині нав’язується невласний погляд. У процесі маніпулювання гносеологічна процедура розуміння поступається процедурі пояснення. Маніпулятором можуть бути політичні групи, політичні фігури й держава загалом. У демократичній державі громадяни та влада частково поділяють ілюзію, що демократичні політичні й правові механізми, свобода слова нейтралізують маніпуляцію. Сама політична практика демократичних держав відкидає маніпуляцію, але зберігає маніпулювання в «знятому» вигляді. Зроблено висновок, що демократія не лише не заперечує маніпулювання, навпаки, вона потребує витонченішого й тоншого вміння маніпуляції, оскільки не має можливості застосування репресивних заходів до опонентів.

Political struggle is an element of political culture. As a concentrated and systematic expression of goals and values in politics, programs and doctrines give purposeful character to politics. The necessity to legitimize power shapes the need and lays the foundations for political manipulation. The article studies the process of political manipulation as an element of political practice and an effective method of political influence in democratic models of government. It is stated that this process depends on the type of government and the dominant ideology. Political manipulation is interpreted as a subordination of consciousness and behavior of citizens to the state power, the possibility of correcting them at the moment when necessary for authorities. Manipulation with the human mind does not allow one to form his/her own point of view, manipulation destroys understanding because a person is forced to accept someone’s perception. Political figures, political groups and a state as a whole can act as manipulators. In a totalitarian regime, manipulation is the result of the direct will of the government, which limits human rights as much as possible, and must constantly compensate this restriction with the illusory image of a “better future”. In a democratic state, citizens and authorities partially share the illusion that democratic political and legal mechanisms, as well as freedom of speech, counteract manipulation. The very political practice of democratic states rejects manipulation but keeps manipulation in a “removed” form. Democracy does not deny manipulation but, on the contrary, it requires a more sophisticated and subtle manipulation skill, since it does not have the possibility to apply repressive measures to opponents. It is concluded that the process of creating a rational democratic model of government determines the need for scientific formalization and analysis of mechanisms of political manipulation.