Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/71139
Назва: Можливості доопераційної ультразвукової діагностики синдрому Міріззі
Інші назви: Possibilities of preoperative ultrasound diagnosis of Mirizzi Syndrome
Автори: Бичков, Сергій Олександрович
Дериколенко, В.В.
Бичков, С.О.
Цівенко, О.І.
Гриньов, Роман Миколайович
Ключові слова: синдром Міріззі, лапароскопічна холецистектомія, холецисто-холедохеальна нориця, Mirizzy syndrome, laparoscopic cholecystectomy, cholecysto-choledocheal fistula
Дата публікації: 2020
Видавництво: ТОВ "Поліграфцентр "Ліра"
Бібліографічний опис: Можливості доопераційної ультразвукової діагностики синдрому Міріззі / Є. Д. Хворостов, В. В. Дериколенко, С. О. Бичков, О. І. Цівенко, Р. М. Гриньов // Проблеми клінічної педіатрії: науково-практ. журнал/ голов. ред. О. М. Горленко. – Ужгород: Поліграфцентр " Ліра" - 2020. - № 3. - С. 45-49. - Бібліогр.: с. 49 (9 назв).
Короткий огляд (реферат): Вступ. За даними літератури синдром Міріззі (СМ) розвивається у 0,25–6% хворих на ЖКХ. До теперішнього часу СМ залишається інтраопераційним діагнозом. Під час операції це може призвести до надмірного травмування анатомічних структур цієї зони та невиправданого розширення обсягу втручання, розвитку інвалідизуючих ускладнень або навіть загрози життю пацієнта. Вважаємо недооціненим значення ультразвукової діагностики у рішенні проблеми СМ. Мета дослідження: визначити ефективність і розробити критерії доопераційної ультразвукової ді-агностики СМ. Матеріали та методи. Дослідження базується на досвіді лікування 157 хворих із СМ, що склало 7,4% з усіх хворих ЖКХ. СМ І типу – 123 (78,3%) хворих, СМ ІІ типу – 32 (20,4%), СМ ІІІ типу – 2 (1,3%) хворих. Першим етапом інструментального обстеження пацієнтів із ЖКХ було УЗД. Визначалися такі ознаки СМ: розміри і розташування конкремента в жовчному міхурі, інтимне прилягання шийки жовчного міхура з розташованим у ній конкрементом до правої або загальної печінкової протоки, компресія конкрементом загальної печінкової протоки, наявність розширення внутрішньо- і позапечінкових жовчних проток. Результати досліджень. УЗД дозволило у 114 (72,6%) пацієнтів запідозрити діагноз СМ. Найбільш достовірною для СМ була відсутність чіткої межі між задньою стінкою жовчного міхура і гепатикохоледохом: візуалізація «загальної стінки» (35 хворих), замість двох окремих стінок жовчного міхура і гепатикохоледоха; наявність холецисто-холедохеальної нориці (4 хворих). У всіх хворих із цими ехоознаками інтраопераційно був виявлений СМ. Інші сонографічні ознаки можуть бути розцінені як непрямі. У 122 (77,7%) хворих із СМ визначався великий вколочений конкремент у шийку жовчного міхура, у 12 (7,6%) хворих відзначалися ознаки «зморщеного» жовчного міхура, із відсутність чіткої межі між задньою стін-кою жовчного міхура і гепатикохоледохом. Висновки. Ультразвукова діагностика є інформативним методом, який дозволяє встановити наявність СМ на доопераційному етапі. Достовірними ультразвуковими ознаками наявності СМ є візуалізація холецистохоледохеальної нориці або «загальної стінки» між жовчним міхуром і гепатикохоледохом. Для встановлення діагнозу СМ достатньо однієї з них. Непрямі ознаки СМ, при їх поєднанні в кількості 2 і більше, також можуть вказувати на наявність СМ. Отримання інформації про наявності СМ до операції дозволяє правильно спланувати можливі варіанти обсягу і тактики оперативного втручання, попередити пацієнта про можливість розширення обсягу операції, зменшити психологічне навантаження на операційну бригаду. За підсумком це призводить до поліпшення результатів проведеної операції, зменшення об’єму та інвазивності втручання, скорочує ризик виникнення ускладнень.
Introduction. According to literature, MS develops in 025-6% of patients with сholelithiasis. Until now, MS keep staying an intraoperative diagnosis. During surgery, this can lead to excessive damage to the ana-tomical structures at this area and unjustified enlargement of the scope of the intervention, the development of disabling complications, or even life-threatening to the patient. We consider the value of ultrasound diagnostics in solving the problem of MS underestimated. Objectives. Determine the effectiveness and develop criteria for preoperative ultrasound diagnosis of MS. Materials and methods. The study is based on the experience of treatment of 157 patients with MS, which amounted to 7.4% of all patients with cholelithiasis. Type I MS - 123 (78.3%) patients, Type II MS - 32 (20.4%), Type III MS - 2 (1.3%) patients. The first stage of instrumental examination of patients with cholelithiasis was ultrasound. The following signs of MS were determined: the size and location of the calculus in the gallbladder, the intimate fit of the neck of the gallbladder with the calculus located in it to the right or common hepatic duct, compression by the calculus of the common bile duct, the presence of dilatation of the intra- and extrahepatic bile ducts. Results of study. Ultrasound revealed the diagnosis of MS in 114 (72.6%) patients. The most reliable for MS was the absence of a clear border between the posterior wall of the gallbladder and hepaticoholedochus: 1. Visualization of the “common wall” (35 patients), instead of two separate walls of the gallbladder and hepatico-holedochus; 2. The presence of cholecysto-choledocheal fistula (4 patients). In all patients with these signs, MS was detected intraoperatively. Other sonographic signs may be regarded as indirect. In 122 (77.7%) patients with MS a large choked calculus was determined in the neck of the gallbladder, in 12 (7.6%) patients there were signs of a “contracted” gallbladder, with no clear border between the posterior wall of the gallbladder and hepatico-choledochus. Conclusion. Ultrasound diagnostics is an informative method that allows to establish the presence of MS at the preoperative stage. Reliable ultrasonic signs of the presence of MS are visualization of a cholecystocholedo-heal fistula or “common wall” between the gallbladder and hepaticoholedochus. To establish the diagnosis of MS, one of this signs is enough. Indirect signs of MS, when combined in an amount of 2 or more, can also indicate the presence of MS. Obtaining information about the presence of MS before surgery allows planning correctly possible options for the volume and tactics of surgical intervention, warn patient about the possibility of expanding the intervention volume, reduce the psychological stress to the operating team. As a result, this improves the results of the operation, decreases the volume and invasiveness of the intervention, reduces the risk of complications.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/71139
ISSN: 1998-6475
Розташовується у зібраннях:2020 / Проблеми клінічної педіатрії. Випуск № 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Можливості доопераційної.pdf883.37 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.