Правове врегулювання екологічної міграції внаслідок підриву Каховської ГЕС

Abstract

Російська збройна агресія закономірно призвела до збільшення надзвичайних ситуацій в Україні, як техногенного, так і природного характеру. Надзвичайних масштабів набула катастрофа, спричинена знищенням 6 червня 2023 р. російськими військами греблі Каховської гідроелектростанції (Каховська катастрофа). Прорив греблі спричинив затоплення 620 кв. км території в чотирьох областях – Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій, що безпосередньо вплинуло на життя 100 тис. осіб. Було завдано значної шкоди житлу, інфраструктурі, навколишньому середовищу та об’єктам культури. Крім того, було порушено енергопостачання, постачання питної води, зрошення сільськогосподарських угідь та роботу річкового транспорту. У цьому дослідженні аналізується нормативно-правова база, яка дозволила в стислі терміни доволі успішно протидіяти наслідкам підриву греблі Каховської ГЕС та розв’язувати проблеми евакуації і переміщення постраждалого населення, висвітлюється досвід України щодо подолання наслідків таких глобальних техногенних катастроф, як Каховська. З’ясовано, що підрив греблі Каховської ГЕС було кваліфіковано як надзвичайну ситуацію дер-жавного рівня. Міграція, спричинена цієї подією, була переважно внутрішньою, носила вимушений характер та відбувалася у вигляді евакуації в обмежений часовий проміжок. Сьогодні існують програми та стратегії щодо повернення мігрантів (внутрішньо переміщених осіб) у місця їхнього походження і відновлення в повному обсязі безпечної життєдіяльності на затоплених територіях, тобто розглядається можливість, що ця міграція буде тимчасовою. Але російська агресія поки стає на заваді реалізації таких планів. Врегулювання екологічної міграції, до якої призвело руйнування Каховської ГЕС, здійснювалося згідно з правовими нормами щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Завдяки оперативному реагуванню з боку держави на надзвичайну ситуацію та злагодженої співпраці державних органів і громадськості вдалося мінімізувати кількість жертв серед населення затоплених територій. Українське законодавство щодо регулювання вимушеного внутрішнього переміщення відповідає всім нормам міжнародного законодавства, здійснюється з дотримання прав людини, є людиноцентричним, враховує особливі потреби осіб, гендерні, вікові фактори тощо. Держава бере на себе забезпечення всіх потреб переміщених осіб, розв’язання їхніх соціальних проблем, матеріальну підтримку.

The Russian armed aggression has predictably led to an increase in emergencies in Ukraine, both of a technological and natural nature. The disaster triggered by the destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant dam by Russian forces on 6 June 2023 (known as the Kakhovka catastrophe) reached an unprecedented scale. The dam breach caused significant damage, flooding an area of 620 square kilometres across four regions – Kherson, Mykolaiv, Dnipropetrovsk, and Zaporizhzhia – directly affecting the lives of 100,000 people. Substantial damage was inflicted on housing, infrastructure, the environment, and cultural sites. Additionally, power supply, drinking water provision, agricultural land irrigation, and river transport operations were disrupted. This study analyses the regulatory framework that enabled a relatively effective response to mitigate the consequences of the Kakhovka dam breach, address evacuation and relocation challenges for the affected population, and reflects on Ukraine’s experience in managing the aftermath of global-scale technological catastrophes such as this. It has been determined that the destruction of the Kakhovka HPP dam has been classified by the state as a national-level emergency. Migration caused by this event was largely internal, compelled, and took the form of evacuation within a limited time frame. Currently, programmes and strategies are in place aimed at returning migrants (internally displaced persons) to their places of origin and fully restoring safe living conditions in the flooded areas, with the expectation that this migration may be temporary. However, Russian aggression remains an obstacle to the realisation of such plans.The management of ecological migration resulting from the destruction of the Kakhovka HPP dam has been conducted in accordance with legal standards for emergency prevention and dealing with the consequences. Thanks to the state’s prompt response to the emergency and coordinated cooperation between state authorities and civil society, the number of casualties in the flooded regions was minimised. Ukrainian legislation on regulating forced internal displacement aligns with all international legal norms, is human-centred, and considers human rights, special needs, gender, and age factors. The state assumes responsibility for meeting all the needs of displaced persons, addressing their social challenges, and providing material support.