Глаголиця на слов’янських землях: гіпотези, теорії, факти

Abstract

Cтаття аналізує роль глаголичного письма в історії, культурі та цивілізації слов’янських народів, У статті подано огляд та систематизацію знань про глаголицю на слов’янських територіях, автори виокремлюють чотири окремі періоди її розвитку. Представлено еволюцію поглядів П. Я. Шафарика. Хоча глаголиця вийшла з ужитку в інших слов’янських землях до ХІІ століття, однак залишалася активною в Хорватії та зазнала змін, вступивши в «золотий вік» у своєму розвитку, про що свідчить огляд хорватської глаголичної спадщини, включаючи найдавніший текст, Башчанску плиту (1100 р. н.е.), першу хорватську друковану книгу, Міссал за римським обрядом (1483 р. н.е.). Четвертий період розвитку глаголиці проходив виключно у Хорватії, поширюється на сучасну епоху і служить відмінною рисою хорватської ідентичності.

This article aims to reflect on the role of the Glagolitic script in the history, culture, and civilization of the Slavic people, The article provides an overview and systematization of knowledge about the Glagolitic script in Slavic territories, identifying four distinct periods of its development. The evolution of P. J. Šafařík’s views is presented. While falling out of use in other Slavic lands by the 12th century, Glagolitic remained active in Croatia and experienced changes, entering a “golden age” in its development, as evidenced by an overview of the Croatian Glagolitic heritage, including the oldest text, the “Baška Tablet” (1100 AD), the first Croatian printed book, the “Missal according to the Roman Rite” (1483 AD), The fourth period, representative in Croatia, extends to the present era and serves as a distinctive feature of Croatian identity.