Клініко-морфологічні особливості внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених, поліморфність, варіабельність перебігу, корекція

Abstract

Однією з найбільших проблем, з якою стикаються лікарі, є вирішення, коли слід поставити діагноз внутрішньоутробної інфекції та яку корекцію призначити. Мета дослідження. Вивчити та проаналізувати інформаційні дані про взаємозалежності між порушеннями гомеостазу у немовлят та породіль з ідентифікованою внутрішньоутробною інфекцією. Матеріали та методи. Було проведено інформаційний пошук, аналіз та порівняння даних за те-мою внутрішньоутробних інфекцій у немовлят та породіль. Здійснено аналітичний розгляд основоположних для наукового дослідження праць в динаміці, детальний розгляд найбільш сучасних публікацій, які характеризують клініко-морфологічні особливості внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених, поліморфність та варіабельність перебігу з урахуванням інфекційної патології у породіль. Результати досліджень. Сучасні дослідження демонструють, що найчастіше внутрішньоутробне зараження плода викликають саме вірусні інфекції матері. Спектр вірусів, що зумовлюють вроджену патологію, постійно розширюється. Окрім вірусу краснухи, ВПГ, ЦМВ, її можуть викликати віруси вітряної віспи, гепатиту В і С, грипу, аденовіруси, парво- і ентеровіруси та деякі інші. Для плода особливо небезпечні збудники інфекційних захворювань матері під час вагітності, оскільки у плода відсутній як активний, так і пасивний імунітет щодо мікроорганізмів, що визначає розвиток інфекційного процесу. При активації латентної інфекції під час вагітності спостерігається менш інтенсивне інфікування плаценти і менш серйозне ураження плода, ніж при первинному інфікуванні, переважно завдяки наявності у матері специфічних IgG. Тобто характер і тяжкість інфекційного процесу в плода визначається стадією його внутрішньоутробного розвитку на момент інфікування. Висновки. Серед основних принципів лікування ВУІ та неонатального сепсису ‒ вплив на інфекцій-ний початок захворювання, що включає антибактеріальну терапію, що має бути розпочата впродовж першої години з моменту встановлення діагнозу; вплив на організм пацієнта, що включає відновлення розладів гомеостазу і корекцію органних порушень; екстрена терапія синдромів сепсису, що загрожують життю дитини. Імунокорегуюча терапія в початковий період є замісною, тобто передбачає створення пасивного імунітету при встановленому збуднику. При сепсисі, що виник на тлі вірусної інфекції, позитив-ний ефект спостерігається при введенні специфічних імуноглобулінів. При неідентифікованому збуднику в якості замісної імунотерапії використати стандартні імуноглобуліни, що містять G-антитіла.

One of the biggest challenges that doctors face is deciding when to diagnose an intrauterine infection and what correction to prescribe. The aim of the study. To study and analyze information data on the interdependence between homeostasis disorders in infants and women in labor with identified intrauterine infection Materials and methods. An information search, analysis and comparison of data on the topic of intrauterine infections in infants and parturients was performed. An analytical review of fundamental works of scientific research dynamics, a detailed review of the most modern publications which characterize the clinical and morphological features of intrauterine infections in newborns, polymorphism and variability of the course taking into infectious pathology in the women in labor. Results and their discussion. Modern research shows that the most common intrauterine infection of the fetus is caused by viral infections of the mother. The range of viruses caused by congenital pathology is constantly expanding. In addition to rubella, HSV, CMV, it can be caused by chickenpox, hepatitis B and C, influenza, adenoviruses, parvo- and enteroviruses, and some others. the fetus lacks both active and passive immunity to microorganisms, which determines the development of the infectious process. With the activation of latent infection during pregnancy, there is less intense infection of the placenta and less serious damage to the fetus than with the primary infection, mainly due to the presence of specific IgG in the mother.That is, the nature and severity of the infectious process in the fetus is determined by the stage of its fetal development at the time of infection. Conclusions. Among the main principles of treatment of IUI and neonatal sepsis - the impact on the infectious onset of the disease, including antibacterial therapy, which should be started within the first hour after diagnosis; effects on the patient’s body, including the restoration of disorders of homeostasis and correction of organ disorders; emergency therapy of life-threatening sepsis syndromes. Immunocorrective therapy in the initial period is a substitute, ie involves the creation of passive immunity in the established pathogen. In sepsis caused by a viral infection, a positive effect is observed with the introduction of specific immunoglobulins. In case of unidentified pathogen, use standard immunoglobulins containing G-antibodies as replacement immunotherapy.