CHALLENGES AND BENEFITS OF USING INFORMATION TECHNOLOGIES IN TEACHING CHEMISTRY IN UKRAINE DURING WARTIME

Abstract

The education sector, which is one of the most important aspects of public life, has undergone critical changes due to the full-scale invasion of Russia in Ukraine. Educators and students have been forced to a rapid shift from traditional to digital learning methods. Chemical education has adapted to the new reality by using a number of digital platforms, virtual laboratories, and other IT tools for distant learning. These innovative educational technologies have become particularly useful in chemistry teaching, where interactive tools help replace hands-on experiments in wartime circumstances, where access to traditional laboratories is unsafe or impossible. However, the transition to digital learning in Ukraine during the current period not only has complexities on its own, but is also accompanied by significant challenges caused by war conditions, including power shortages, limited Internet access, and digital inequality, especially in war-torn and rural areas. The issues of digital literacy, content localization, cybersecurity, and students’ and educators’ psychological well-being present further complications. Developing and expanding access to relevant, localized chemistry educational content will be essential to closing the education gap and maintaining long-term sustainability. In the post-war period, it is appropriate to implement a blended learning model that combines digital tools with offline laboratories, which is critical for sustainable recovery, promoting community rebuilding, developing practical student skills, and the sustainability of the Ukrainian education system in general.

Сектор освіти, який є одним із найважливіших аспектів суспільного життя, зазнав серйозних змін через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Викладачі та студенти були змушені швидко переходити від традиційних до цифрових методів навчання. Хімічна освіта адаптувалася до нової реальності, використовуючи низку цифрових платформ, віртуальних лабораторій та інших ІТ-інструментів для дистанційної освіти. Ці інноваційні освітні технології стали особливо корисними у викладанні хімії, де інтерактивні інструменти допомагають замінити практичні експерименти в обставинах війни, коли доступ до традиційних лабораторій є небезпечним чи неможливим. Однак перехід до цифрового навчання в Україні протягом поточного періоду не тільки має складності сам по собі, але також супроводжується значними проблемами, спричиненими умовами війни, зокрема дефіцитом електроенергії, обмеженим доступом до Інтернету та цифровою нерівністю, особливо в охоплених війною країнах і сільській місцевості. Питання цифрової грамотності, локалізації контенту, кібербезпеки та психологічного благополуччя студентів і викладачів створюють додаткові ускладнення. Розробка та розширення доступу до актуального, локалізованого навчального контенту з хімії має важливе значення для усунення освітнього розриву та підтримки довгострокової стабільності. У післявоєнний період доцільно запровадити модель змішаного навчання, яка поєднує цифрові інструменти та офлайн лабораторії, що має вирішальне значення для розвитку практичних навичок студентів, сталого відновлення, сприяння відбудові громади, та сталості української системи освіти загалом.