Проблеми забезпечення гендерної рівності в умовах правового режиму воєнного стану

Abstract

У статті визначено, що Конституція України та рамковий Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (в якому враховано вимоги низки ратифікованих нашою державою міжнародних правових актів) не містять якихось обмежень щодо призову жінок на військову службу за мобілізацією у період правового режиму воєнного стану чи поза ним. Однак з точки зору громадської підтримки рішення про поширення військового обов’язку на жінок для встановлення гендерного паритету викликає певні сумніви та заперечення. Акцентовано увагу на даних соціологічних досліджень, які свідчать про зниження мотивації до проходження військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях у період повномасштабної російської збройної агресії. Визначено, що сучасний етап відсічі повномасштабній російській агресії свідчить про необхідність збільшення мобілізаційного резерву України за рахунок включення до нього нових категорій військовозобов’язаних. Вказане обумовлює необхідність громадської рефлексії принципу гендерної рівності в аспекті виконання військового обов’язку. Невдачі та прорахунки мобілізаційної політики нашої держави свідчать про потребу пошуку нових шляхів, які базувалися б не на імпульсивних рішеннях політиків, а на науковому підґрунті. Моделювання бажаної ситуації в сфері залучення громадян України на військову службу має своїми передумовами переосмислення ролі жінок та юнацтва у захисті держави, що потребує широких суспільних обговорень, науково-просвітницьких заходів, розробки соціальної реклами, яка дозволяла б переконатися в існуванні гідних умов проход-ження служби жінками-військовослужбовицями, включаючи їх кар’єрне зростання.Сформульовано поняття забезпечення гендерної рівності в умовах правового режиму воєнного стану – це комплекс заходів правового, політичного, військового, науково-дослідницького, педагогічного та організаційно-управлінського характеру, спрямованих на формування паритетних засад участі жінок і чоловіків у відсічі повномасштабній російській збройній агресії, включаючи виконання військового обов’язку.

The article determines that the Constitution of Ukraine and the framework Law of Ukraine “On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men” (which takes into account the requirements of a number of international legal acts ratified by our State) do not contain any restrictions on the conscription of women for military service under mobilization during the period of martial law or beyond. However, from the point of view of public support, the decision to extend military duty to women in order to establish gender parity raises certain doubts and objections.The author emphasizes the data of sociological studies that show a decrease in motivation to serve in the Armed Forces of Ukraine and other military formations during the period of full-scale Russian armed aggression.The position is substantiated by the fact that the current stage of repulsion of full-scale Russian aggression indicates the need to increase the mobilization reserve of Ukraine by including new categories of persons liable for military service. This necessitates a public reflection on the principle of gender equality in terms of the performance of military duty by men and women. The failures and miscalculations of our state’s mobilization policy indicate the need to find new ways that would be based not on impulsive decisions of politicians, but on scientific grounds. Modeling the desired situation in the field of recruiting Ukrainian citizens for military service requires rethinking the role of women and youth in the defense of the state, which requires broad public discussions, scientific and educational activities, and the development of social advertising that would make sure that women servicewomen have decent conditions for service, including career development.The author formulates the concept of ensuring gender equality under the legal regime of martial law as a set of legal, political, military, research, pedagogical, organizational and managerial measures aimed at forming parity principles of participation of women and men in repelling full-scale Russian armed aggression, including the performance of military duty.