Відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: питання теорії та практики

Abstract

Дослідження присвячено комплексному теоретико-правовому аналізу проблематики відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень у контексті забезпечення національної безпеки України. Актуальність теми зумовлена необхідністю чіткої кримінально-правової кваліфікації колабораційної діяльності в умовах збройної агресії та важливістю розмежування цього складу злочину від суміжних правопорушень для ефективної правозастосовчої практики. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз нормативно-правового регулювання відповідальності за колабораційну діяльність та встановлено специфічні ознаки цього складу злочину. Особливу увагу приділено компаративному дослідженню об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочинів, передбачених статтями 111, 111-1, 111-2, 436, 436-2 КК України. На підставі системного аналізу визначено ключові критерії відмежування колабораційної діяльності від державної зради, пособництва державі-агресору та пропаганди війни. Встановлено, що основними диференціюючими ознаками виступають: специфіка суб’єктного складу, територіальна ознака, характер переданих матеріальних ресурсів, наявність публічності у діяннях, спрямованість умислу та мета діяльності. Детально досліджено особливості об’єктивної сторони колабораційної діяльності в контексті публічності дій, передачі матеріальних ресурсів та здійснення інформаційної діяльності. Визначено специфіку суб’єктного складу досліджуваних кримінальних правопорушень та встановлено особливості їх територіальної прив’язки. У роботі розкрито проблематику розмежування колабораційної діяльності у формі передачі матеріальних ресурсів та пособництва державі-агресору з урахуванням наявності або відсутності правомочностей володіння щодо переданих матеріальних ресурсів у суб’єкта злочину. Встановлено особливості кваліфікації політичної та інформаційної колабораційної діяльності. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів, що враховує всі елементи складу кримінального правопорушення та потребує системного тлумачення кримі-нально-правових норм у їх взаємозв’язку.

The study provides a comprehensive theoretical and legal analysis of the issue of distinguishing collaborative activities from related criminal offences within the context of safeguarding Ukraine’s national security. The relevance of this topic is driven by the necessity for precise criminal law classification of collaborationist activities under conditions of armed aggression and the importance of differentiating this offence from related criminal acts to enhance the effectiveness of legal enforcement.This work conducts an in-depth analysis of the regulatory framework governing responsibility for collaborative activities, identifying specific characteristics of this type of offence. Special attention is devoted to a comparative examination of the objective and subjective elements of crimes defined in Articles 111, 111-1, 111-2, 436, and 436-2 of the Criminal Code of Ukraine.Through systematic analysis, key criteria are identified to distinguish collaboration from acts of state treason, assistance to an aggressor state, and war propaganda. The primary differentiating features include the specifics of the subject composition, territorial scope, the nature of transferred material resources, the public nature of actions, the intent direction, and the purpose of the activities.The study examines the objective aspects of collaboration, including the public nature of actions, the transfer of material resources, and informational activities. It also defines the subject composition of the examined criminal offences and their territorial attachment.Issues surrounding the differentiation of collaborative activities in the form of material resource transfer and assistance to an aggressor state are explored, particularly in terms of ownership rights over transferred resources. The distinctive qualifications of political and informational collaboration are outlined.A holistic approach to distinguishing collaborationist activities from related offences is substantiated, requiring a systematic interpretation of criminal law norms in connection with all elements of a criminal offence.