Оцінка міжнародних підходів із організації контролю гуманітарної допомоги

Abstract

Актуальність дослідження обумовлена зростаючою потребою в ефективному управлінні та контролі гуманітарної допомоги у сучасному світі, особливо в умовах воєнного стану в Україні, глобальних криз та конфліктів. У статті розглядаються приклади країн Європи, таких як Німеччина, Швеція та Італія, які відзначаються прозорими механізмами контролю, використанням цифрових інструментів та залученням громадськості до процесу розподілу допомоги. Окрему увагу приділено порівнянню українського досві- ду, що виявляє певні труднощі, пов’язані з прозорістю, корупцією та впровадженням сучасних технологій, включає аналіз міжнародних джерел, звітів гуманітарних організацій, а також національних нормативних документів. Представлено рекомендації щодо покращення системи контролю та обліку гуманітарної допомоги в Україні на основі вивчених міжнародних практик. У ході статті нами було проаналізовано основні аспекти міжнародних підходів до організації контролю гуманітарної допомоги. З допомогою вивчення різних міжнародних моделей, таких як стандарти IFRS та IPSAS, було встановлено важливість їх застосування для забезпечення прозорості та ефективності управління гуманітарними ресурсами. Узагальнено основні виклики та перспективи для України, зокрема необхідність гармонізації національних стандартів із міжнародними та впровадження інноваційних технологій, таких як блокчейн. Це дозволить покращити контроль і забезпечити більшу підзвітність у сфері гуманітарної допомоги

The relevance of the study is due to the growing need for effective management and control of humanitarian aid in the modern world, especially in the conditions of martial law in Ukraine, global crises and conflicts. The purpose of the article is to analyze the existing international approaches to the organization of control over the provision of humanitarian aid, as well as to compare the practices used in Ukraine with the approaches of other European countries. Research of the accounting and reporting system used in different countries, as well as international standards, in particular regulations and recommendations developed by the UN, the EU and international organizations. The article examines the examples of European countries, such as Germany, Sweden and Italy, which are distinguished by transparent control mechanisms, the use of digital tools and the involvement of the public in the aid distribution process. Particular attention is paid to the comparison of the Ukrainian experience, which reveals certain difficulties associated with transparency, corruption and the introduction of modern technologies. The research methodology includes the analysis of international sources, reports of humanitarian organizations, as well as national regulatory documents. Recommendations for improving the system of control and accounting of humanitarian aid in Ukraine based on studied international practices are presented. Conclusions. In the course of this article, we analyzed the key aspects of international approaches to the organization of humanitarian aid control. Through the examination of various international models, such as the IFRS and IPSAS standards, the importance of their application in ensuring transparency and efficiency in the management of humanitarian resources was established. The main challenges and prospects for Ukraine have been summarized, including the need to harmonize national standards with international ones and the implementation of innovative technologies, such as blockchain. This will improve control and ensure greater accountability in the humanitarian aid sector.