Концепт іліберальної демократії у західній політичній науці

Abstract

Приходько А. В. Концепт іліберальної демократії у західній політичній науці. – Стаття. Ерозія демократичних режимів останніх десятирічь підтверджує спад демократії у світі. Погіршення рівня демократії торкнулось не лише транзитивних країн. Спадні тенденції демократизації характерні й для низки країн з функціонуючим режимом консолідованої демократії. У світі виникають «дефор- мовані» форми демократичного режиму, такі як іліберальна демократія (деконсолідована демократія). Концепт іліберальної демократії широко висвітлюється у західній політичній науці. Одним з перших дослідників іліберальної демократії став Фарід Закарія. Основні інституційні озна- ки іліберальної демократії це обмеження громадянських свобод та зниження політичної конкуренції. Давід Коллер та Стівен Левіцкі відмічають «демократії з особливостями», які демонструють спадну демократизацію. Томас Карозерс відзначає «кінець транзитології» через девіації демократичних тран- зитів у світі. Ларрі Даймонд відначає «авторитаризацію» посткомуністичних транзитів. Аттіла Аг на- голошує на трьох стадіях «спаду демократії». Перехід до іліберальної демократії чітко помітний у країнах Центральної та Східної Європи. Біль- шість країн колишнього посткомуністичного регіону демонструють спад демократизації. Парадоксаль- но, але ступінь демократичності режимів почав погіршуватись після вступу країн до Європейського Союзу. В сучасній Угорщині сформувався транзитивний режим і країна не відповідає рівню консолі- дованої демократії. Популізм загрожує демократичному режиму у Польщі та Словацькій Республіці. Чеська Республіка демонструє найбільш сталий демократичний розвиток. Відповідно до концептів ілі- беральної демократії у західній політичній науці найбільшими загрозами «якості» демократичних ре- жимів залишаються зміцнення виконавчої влади, порушення конституційного процесу у країні, тиск на опозицію та обмеження громадянських свобод.