Державно-репрезентаційна та корпоративно-правова природа доброчесності суддів: дискусія про європейські стандарти

Abstract

Вказується, право на справедливий суд гарантується статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Ефективна реалізація цього права, зокрема, вимагає, щоб кожен мав право бути почутим «незалежний і безсторонній суд, створений законом для визначення прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Стаття присвячена аналіз відповідності національного правового регулювання європейським стандартам щодо доброчесності суддівського корпусу та визначенню правової природи цього явища в публічно-владній та професійно-трудовій сфері. Вказано, що парадигма функціонування судової системи містить вимоги професійності, незалежності та доброчесності здійснення правосуддя, що формує основу розвитку державності та утвердження засад верховенства права, що є вимогою міжнародних та європейських стандартів судочинства. Умотивовано, що державно-репрезентативна функцію доброчесності суддів проявляється у високій професійно-моральній відповідності суддівського корпусу вимогам до високої посади судді. Вимоги є ширшими ніж до доброчесності інших службовців припустімо органів виконавчої влади та місцевого самоврядування через те, що судді наділені унікальними повноваженнями – захищати та поновлювати права та свободи, законні інтереси від імені держави. Корпоративно-трудова природа доброчесності виокремлена як професійний критерій для суддів (кандидатів у судді) для того, щоб відповідати займаній посаді, що зумовлено передусім тим, що судочинство відбувається через впровадження діяльності, що ґрунтується на правосвідомості судді та держава надає їх достатньо широку дискрецію для реалізації повноважень. Така природа проявляється у відкритості та прозорості, що є гарантією досягнення доброчесності суддів та судової влади та суддівському самоврядуванні. Ґрунтуючись на висновках Консультативної Ради Європейських суддів доведено, що подолання корупції як прояву недоброчесності сприяє загальному рівню легітимізації, де функціональна легітимність базується на громадській довірі, що створюється через відмінну роботу, прозорість, підзвітність. Доведено гіпотетичну ефективність нові модель корпоративно-трудових відносин, що складається в нашій державі – спільна координаційна робота органів суддівського самоврядування, громадянського суспільства та незалежних міжнародних експертів.

It is indicated that the right to a fair trial is guaranteed by Article 6 of the European Convention on Human Rights. The effective exercise of this right requires, in particular, that everyone has the right to be heard by «an independent and impartial tribunal established by law to determine civil rights and obligations or determine the merits of any criminal charge brought against him».The article is devoted to the analysis of the compliance of national legal regulation with European standards regarding the integrity of the judicial corps and the determination of the legal nature of this phenomenon in the public-authority and professional-labor sphere. It is indicated that the paradigm of the functioning of the judicial system contains the requirements of professionalism, independence and integrity of the administration of justice, which forms the basis of the development of statehood and the establishment of the principles of the rule of law, which is a requirement of international and European judicial standards.It is reasoned that the state-representative function of the integrity of judges is manifested in the high professional and moral compliance of the judicial corps with the requirements for the high position of a judge. The requirements are broader than for the integrity of other employees, let’s say, executive and local self-government bodies, due to the fact that judges are endowed with unique powers - to protect and restore rights and freedoms, legitimate interests on behalf of the state.The corporate and public nature of integrity is singled out as a professional criterion for judges (judge candidates) in order to meet the position held, which is due primarily to the fact that the judiciary takes place through the implementation of activities based on the judge’s legal awareness and the state provides them with a sufficiently wide discretion to implement powers This nature is manifested in openness and transparency, which is a guarantee of achieving the integrity of judges and the judiciary and judicial self-government. Based on the conclusions of the Advisory Council of European Judges, it is proven that overcoming corruption as a manifestation of dishonesty contributes to the general level of legitimization, where functional legitimacy is based on public trust, which is created through excellent work, transparency, accountability.The hypothetical effectiveness of the new model of corporate labor relations developed in our country has been proven – the joint coordination work of judicial self-government bodies, civil society and independent international experts.