Відповідальність адвоката за невиконання професійного обов’язку щодо підвищення його кваліфікації

Abstract

Дана стаття спрямована на розкриття правової природи обов’язку адвоката підвищувати свою кваліфікацію та питання відповідальності за його невиконання. Проаналізоване як чинне законодавство України (Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція)), що регулює цей обов’язок, так і попередні редакції Порядку, а також визначено роль дисциплінарних органів у контролі за його виконанням. Звертається увага на те, що чинний на сьогодні Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, хоча з одного боку, і передбачає доволі ліберальний підхід щодо відповідальності адвоката за невиконання обов’язку щодо підвищення своєї кваліфікації, а з іншого – даний Порядок, на відміну від попередніх його редакцій, виходить з обов’язковості врахування такої обставини (тобто невиконання адвокатом свого обов’язку щодо підвищення кваліфікації являє собою по суті обставину, що обтяжує дисциплінарну відповідальність адвоката). В рамках цієї статті було проаналізовано правове регулювання механізму притягнення адвоката до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання свого обов’язку щодо підвищення кваліфікації за законодавством зарубіжних країн. Так, автор звертає увагу на закордонний досвід у сфері професійного обов’язку підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема у Франції, Німеччині, Австрії та Казахстані, де передбачені більш жорсткі механізми контролю за рівнем їх кваліфікації. Так, санкціями за невиконання адвокатами обов’язку підвищення кваліфікації можуть бути від збільшення внесків на професійне страхування до призупинення або ж навіть позбавлення права на професійну діяльність. Робиться висновок про необхідність вдосконалення механізму притягнення адвоката до відповідальності в разі невиконання ним обов’язку щодо підвищення ним своєї кваліфікації. Тож у випадку невиконання адвокатом вказаного обов’язку до нього має бути застосований такий вид дисциплінарної відповідальності як попередження та наданий строк для його належного виконання. Якщо кваліфікаційною комісією буде встановлено причинний зв’язок між дисци-плінарним проступком адвоката та заподіянням шкоди клієнту внаслідок недостатньої професійної кваліфікації, право на зайняття адвокатською діяльністю має бути зупинено, а адвокат повинен пройти повторне (додаткове) обов’язкове навчання щодо підвищення його кваліфікації, а в разі його неналежного виконання – він має бути позбавлений права на зайняття адвокатською діяльністю. Саме такий механізм притягнення адвоката до відповідальності сприятиме підвищенню якості правничої допомоги й авторитету адвокатської професії в суспільстві.

This article is aimed at revealing the legal nature of the lawyer’s obligation to improve his qualifications and the issue of responsibility for failure to do so. Both the current legislation of Ukraine (Procedure for improving the qualifications of lawyers of Ukraine (new edition)), which regulates this obligation, and previous editions of the Order have been analyzed, and the role of disciplinary bodies in monitoring its implementation has been determined. Attention is drawn to the fact that the current Procedure for improving the qualifications of lawyers of Ukraine, although on the one hand, provides for a fairly liberal approach to the responsibility of a lawyer for failure to fulfill the obligation to improve his qualifications, and on the other hand, this Procedure, unlike its previous editions, proceeds from the obligation to take into account such a circumstance (that is, the lawyer’s failure to fulfill his duty to improve his qualifications is essentially a circumstance that burdens the lawyer’s disciplinary responsibility).Within the framework of this article, the legal regulation of the mechanism of bringing a lawyer to justice for non-fulfillment or improper fulfillment of his duty to improve his qualifications under the laws of foreign countries was analyzed. Thus, the author draws attention to foreign experience in the field of the professional duty to improve the qualifications of lawyers, in particular in France, Germany, Austria and Kazakhstan, where stricter mechanisms of control over the level of their qualifications are provided. Thus, sanctions for lawyers’ failure to fulfill the obligation to improve their qualifications can range from an increase in contributions to professional insurance to suspension or even deprivation of the right to professional activity.A conclusion is made about the need to improve the mechanism of bringing a lawyer to justice in the event of his failure to fulfill his obligation to improve his qualifications. Therefore, in the case of a lawyer’s failure to fulfill the specified duty, such type of disciplinary responsibility should be applied to him as a warning and given a period for its proper fulfillment. If the qualification commission establishes a causal connection between the lawyer’s disciplinary offense and harm to the client due to insufficient professional qualifications, the right to practice law must be suspended, and the lawyer must undergo repeated (additional) mandatory training to improve his qualifications, and in in the case of its improper execution, he should be deprived of the right to engage in advocacy. This mechanism of bringing the lawyer to justice will contribute to the improvement of the quality of legal aid and the authority of the legal profession in society.