Профспілки в епоху цифрових технологій: нові виклики для свободи об’єднань

Abstract

Ця стаття досліджує вплив цифрових технологій на діяльність профспілок та їхню здатність забезпечувати права працівників. Особливу увагу приділено викликам для свободи об’єднань у контексті змін на ринку праці та цифрової трансформації. На основі аналізу сучасних тенденцій розглянуто, як цифрові інструменти можуть як посилювати, так і обмежувати профспілкову активність. У статті також наведено рекомендації для розвитку профспілок у цифрову епоху. З точки зору захисту прав робітників в статі розглядаються певні цифрові інструменти як можливість для профспілок модернізувати свою роботу, зокрема через комунікацію та мобілізацію працівників онлайн. Також аналізуються виклики свободи об’єднань у цифрову епоху, включаючи зростання нестабільних форм зайнятості та вплив алгоритмічного управління. У статті наводяться приклади адаптації профспілок та формулюються рекомендації для профспілок, спрямовані на посилення їхньої ролі, для забезпечення їхньої стійкості та активності в умовах цифрової трансформації ринку праці згідно пропозицій Міжнародної організації праці. У сучасному середовищі захист прав працівників є ускладненим, оскільки більшість нестандартних та інноваційних форм зайнятості зазвичай характеризується відсутністю прямої залежності працівника від роботодавця. Найбільш складні варіанти зайнятості виникають у контексті розвитку Інтернету та мобільних комунікаційних пристроїв, де не завжди очевидно, чи існують трудові відносини, і ще важче визначити, чи повинні поширюватися на осіб, залучених до таких форм зайнятості, гарантії захисту прав працівників, які передбачені для стандартних трудових відносин. Ці обставини підкреслюють необхідність впровадження відповідних меха-нізмів, які забезпечать розширення колективно-договірного регулювання на працівників з нестандартною (нестійкою) зайнятістю, зокрема тих, що працюють на інтернет-платформах. Однією з можливих гарантій реалізації таких прав може бути включення зазначених працівників до кола соціальних партнерів шляхом надання їм самостійного права на колективні переговори та/або представництво на ринку праці через галузеві профспілки.

This article explores the impact of digital technologies on the activities of trade unions and their ability to uphold workers’ rights. Special attention is given to the challenges for the freedom of association in the context of labor market changes and digital transformation. Based on the analysis of current trends, the article discusses how digital tools can both enhance and limit trade union activity. Recommendations for the development of trade unions in the digital age are also provided.From the perspective of protecting workers’ rights, the article examines certain digital tools as opportunities for trade unions to modernize their operations, particularly through online communication and mobilization of workers. It also analyzes the challenges to freedom of association in the digital age, including the rise of unstable forms of employment and the impact of algorithmic management. Examples of trade union adaptation are presented, along with recommendations aimed at strengthening their role to ensure resilience and activity in the face of the digital transformation of the labor market, in accordance with proposals from the International Labour Organization.In the contemporary environment, the protection of workers’ rights has become complicated, as most non-standard and innovative forms of employment typically lack a direct dependency of the worker on the employer. The most complex employment situations arise in the context of the development of the Internet and mobile communication devices, where it is not always clear whether labor relations exist, and it is even more challenging to determine whether protections designed for standard labor relations should apply to individuals engaged in such forms of employment. These circumstances highlight the need for the implementation of appropriate mechanisms that would extend collective bargaining regulation to workers with non-standard (precarious) employment, particularly those working on online platforms. One possible guarantee for the realization of such rights may be the inclusion of these workers among social partners by granting them the independent right to collective bargaining and/or representation in the labor market through sectoral trade unions.