Міжнародний енергетичний правопорядок: до постановки науково-теоретичної і практичної проблематики

Abstract

Активізація на початку ХХ ст. міжнародних і національних ініціатив багатьох держав сучасного світу у напрямі забезпечення сталого й збалансованого розвитку зумовила появу ряду актів міжнародних організацій, суттєве оновлення національного законодавства України у енергетичній та інших сферах. Значна їх частина – документи стратегічного характеру, зокрема, стосуються енергетичного сектору, забезпечення енергетичної безпеки, енергетичного правопорядку. Водночас останній феномен залишається недостатньо вивченим, йдеться про його теоретичні й практичні аспекти. Мета статті передбачає вивчення теоретичних засад, передумов і закономірностей концептуалізації міжнародного енергетичного правопорядку, обґрунтування актуальних теоретичних і практичних аспектів, що посилюють його роль і значення. Досягненню цієї мети сприятиме виконання відповідних завдань застосування належної методологічної основи, що включає такі методи як діалектичний, гносеологічний, аксіологічний, порівняльно-правовий, феноменологічний, формально-логічний, синергетичний та ін. Також доцільним є використання ряду методологічних підходів (інтегративного, компаративістського, діяльнісного, інструментального, комплексного і т.д.) і методологічних принципів дослідження (об’єктивності, системності, цілісності тощо).Відзначено, що в умовах інтеграції та глобалізації постала необхідність дослідження стану міжнародного правопорядку в цілому, міжнародного енергетичного правопорядку зокрема. Спостерігається динаміка міжнародно-правового регулювання, водночас залишаються деякі прогалини або певне відставання такого регулювання в енергетичній сфері, проблеми ефективності міжнародного енергетичного правопорядку та дієвості його гарантій. Разом з тим, вбачається необхідним детальне вивчення поняття і природи цього явища, сутнісних ознак і характеристик, співвідношення з іншими різновидами міжнародного правопорядку, особливостей організації та функціонування тощо. Отже, зазначені аспекти зумовлюють продовження ґрунтовних концептуальних досліджень у даному напрямі, з урахуванням теоретичної і практичної специфіки. Оптимальним є розуміння міжнародного енергетичного правопорядку як фундаментальної комплексної складової сучасної системи міжнародно-правових відносин, міжнародного правопорядку. Обґрунтованим є посилення його ролі й значення у сучасному світопорядку, системі міжнародного права, універсальному і регіональному рівнях міжнародно-правового регулювання тощо. Це підкреслюють періоди політико-правової, соціально-економічної нестабільності, триваючі збройні конфлікти, у т.ч. гібридні війни, агресія росії проти України, в результаті чого відбувається руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури, порушення енергетичних й інших прав і свобод людини і громадянина, прав та інтересів держав, продовжують існувати серйозні загрози міжнародному миру і безпеці. Тому перед науковою спільнотою, експертами, посадовими особами держав і міжнародних організацій, іншими суб’єктами міжнародного права постали завдання, що потребують невідкладного розв’язання, глобального і стратегічного характеру.

Activation at the beginning of the 20th century. international and national initiatives of many states of the modern world in the direction of ensuring sustainable and balanced development led to the emergence of a number of acts of international organizations, a significant update of the national legislation of Ukraine in the energy and other spheres. A significant part of them are documents of a strategic nature, in particular, they relate to the energy sector, ensuring energy security, energy law and order. At the same time, the latter phenomenon remains insufficiently studied, it is about its theoretical and practical aspects.The purpose of the article involves the study of the theoretical foundations, prerequisites and regularities of the conceptualization of the international energy legal order, substantiation of relevant theoretical and practical aspects that strengthen its role and importance. Achieving this goal will be facilitated by the implementation of relevant tasks and the use of an appropriate methodological framework, which includes such methods as dialectical, epistemological, axiological, comparative-legal, phenomenological, formal-logical, synergistic, etc. It is also advisable to use a number of methodological approaches (integrative, comparative, activity, instrumental, complex, etc.) and methodological principles of research (objectivity, systematicity, integrity, etc.).Іt was noted that in the context of integration and globalization, there was a need to study the state of the international legal order in general, the international energy legal order in particular. The dynamics of international legal regulation are observed, while some gaps or a certain lag in such regulation in the energy sector, problems of the effectiveness of the international energy legal order and the effectiveness of its guarantees remain. At the same time, a detailed study of the concept and nature of this phenomenon, essential features and characteristics, correlation with other types of international legal order, peculiarities of organization and functioning, etc., is considered necessary. Therefore, the mentioned aspects determine the continuation of thorough conceptual research in this direction, taking into account theoretical and practical specifics.It is optimal to understand the international energy legal order as a fundamental complex component of the modern system of international legal relations, international legal order. The strengthening of its role and importance in the modern world order, the system of international law, universal and regional levels of international legal regulation, etc., is justified. This is emphasized by periods of political-legal, socio-economic instability, ongoing armed conflicts, including hybrid wars, Russia’s aggression against Ukraine, resulting in the destruction of energy infrastructure facilities, violations of energy and other rights and freedoms of man and citizen, rights and interests of states, serious threats to international peace and security continue to exist. Therefore, the scientific community, experts, officials of states and international organizations, and other subjects of international law faced tasks that require an urgent solution of a global and strategic nature.