Заборона Меджлісу як порушення CERD: аналіз позиції Президента Міжнародного суду справедливості Доног’ю (окрема думка до рішення ICJ від 31 січня 2024 року)

Abstract

Стаття присвячена аналізу юридичної позиції Джоан Доног’ю, Президента Міжнародного суду справедливості (Міжнародного суду ООН), стосовно заборони Меджлісу, висловленої в її окремій думці до остаточного рішення Суду від 31 січня 2024 року у Справі про застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Російської Федерації). У статті наведено та розкрито аргументи Доног’ю стосовно того, що заборона Меджлісу як інституції, яка повністю складається з представників однієї етнічної групи, ґрунтувалася не тільки на політичній активності інституції чи її членів, але й на етнічному походженні членів Меджлісу, що дозволяє розглядати цю заборону як акт дискримінації кримськотатарської етнічної групи та порушення відповідних положень CERD з боку РФ. У статті також проаналізовано три зауваження Доног’ю щодо застосування Судом CERD в контексті порушеного питання. По-перше, Суд припустився серйозного недогляду, оцінюючи правомірність заборони Меджлісу без достатнього аналізу юридичного підґрунтя такої заборони. По-друге, Суд штучно розмежував політичні погляди, висловлені Меджлісом, та етнічне походження його членів, що було недоречним у цій справі. По-третє, Суд дійшов хибного висновку, що заборона Меджлісу не позбавила кримсько-татарське населення представництва, оскільки цей орган нібито був не єдиною інституцією, яка представляє кримськотатарську громаду. Аргументацію Доног’ю також доповнено авторськими міркуваннями, зокрема, стосовно того, що фактична практика застосування російського Федерального закону «Про протидію екстремістській діяльності», на підставі якого було заборонено Меджліс, демонструє його неправову та дискримінаційну природу; а тому, оскільки юридичне підґрунтя заборони Меджлісу було неправовим, то і саму заборону Меджлісу ніяк не можна вважати правомірною – її слід розглядати як порушенням відповідних міжнародних зобов’язань РФ за CERD.

The article is dedicated to analysing the legal position of Joan Donoghue, President of the International Court of Justice, regarding the ban on the Mejlis, as expressed in her separate opinion to the Court’s Judgment on merits of 31 January 2024, in the case concerning the Application of the International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism and the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination (Ukraine v. Russian Federation). The article presents and examines Donoghue’s arguments that the ban on the Mejlis, an institution entirely composed of members from a single ethnic group, was based not only on the political activities of the institution or its members but also on the ethnic background of the Mejlis members. This suggests that the ban can be considered an act of discrimination against the Crimean Tatar ethnic group and a violation of relevant CERD provisions by the Russian Federation.The article also analyses three points raised by Donoghue regarding the Court’s application of CERD in the context of the issue. First, the Court committed a serious mistake by assessing the legality of the Mejlis ban without adequately analysing the legal grounds for such a ban. Second, the Court artificially separated the political views expressed by the Mejlis from the ethnic background of its members, which was inappropriate in this case. Third, the Court reached an erroneous conclusion that the ban on the Mejlis did not deprive the Crimean Tatar population of representation, as this body allegedly was not the only institution representing the Crimean Tatar community.Donoghue’s argumentation is further complemented by author’s reflections that, inter alia, the practical application of Russian Federal Law “On Countering Extremist Activity,” under which the Mejlis was banned, illustrates the unlawful and discriminatory nature of such an instrument. Since the legal basis for banning the Mejlis was unlawful, the ban on the ban on Mejlis cannot be considered legitimate; it should constitute a violation of the Russian Federation’s international obligations under CERD.