Судовий імунітет іноземних держав як елемент альтернативних способів захисту права власності, порушеного внаслідок збройного конфлікту

Abstract

Війна росії проти України створила безпрецедентні перешкоди для захисту права власності громадян і бізнесу України. Розробка ефективних механізмів відшкодування завданої шкоди та відновлення порушених прав власності стала необхідною через значні руйнування цивільної інфраструктури, житлових будинків, промислових об’єктів та іншого майна внаслідок збройної агресії росії. Актуальність репрезентованого наукового дослідження полягає в тому, що існуючі національні та міжнародні правові механізми недостатньо ефективні для повного захисту майнових прав постраждалих осіб. Важливою проблемою є подолання судового імунітету російської федерації. Це необхідно для розгляду справ про відшкодування шкоди в українських судах і подальшого виконання рішень за кордоном. Умотивовано, що національне право самостійно не володіє достатніми правовими механізмами для забезпечення повного захисту порушеного права з огляду на фактичну неможливість виконання судового рішення про стягнення коштів як відшкодування завданої російською федерацією шкоди, що тягне за собою неможливість забезпечення порушеного права. У цьому контексті необхідно вивчити механізми захисту права власності як на національному, так і на міжнародному рівні. Зокрема, слід розглянути можливість застосування Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав і їх власності, навіть якщо російська Федерація не ратифікувала її. Цей аналіз допоможе знайти нові способи захисту прав власності громадян і юридичних осіб України під час військової агресії. Констатовано, що ефективний захист можливий лише за умови поєднання національного та міжнародного права, як свідчать дослідження інших стратегій захисту права власності, порушеного внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Позиція Верховного Суду щодо незастосування судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди є значним зрушенням у механізмі захисту порушених прав. Практика ЄСПЛ, зокрема рішення у справах «Олейніков проти Росії», створює міцне правове підґрунтя для такої позиції. Висновок про те, що Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їхньої власності може застосовуватися до спірних правовідносин, навіть якщо Російська Федерація не ратифікувала її, є особливо важливим, оскільки це створює більше можливостей для захисту порушених прав.

Russia’s war against Ukraine has created unprecedented obstacles for the protection of property rights of Ukrainian citizens and businesses. The development of effective mechanisms for compensation for damage and restoration of violated property rights became necessary due to the significant destruction of civil infrastructure, residential buildings, industrial facilities and other property as a result of Russia’s armed aggression.The relevance of the presented research is that the existing national and international legal mechanisms are not effective enough to fully protect the property rights of victims. An important problem is overcoming the judicial immunity of the Russian Federation. This is necessary for consideration of damage compensation cases in Ukrainian courts and further enforcement of decisions abroad.It is reasoned that national law alone does not have sufficient legal mechanisms to ensure full protection of the violated right in view of the actual impossibility of enforcing the court decision on the recovery of funds as compensation for the damage caused by the Russian Federation, which entails the impossibility of securing the violated right.In this context, it is necessary to study the mechanisms for the protection of property rights both at the national and international levels. In particular, the possibility of applying the UN Convention on Jurisdictional Immunities of States and their Property should be considered, even if the Russian Federation has not ratified it. This analysis will help find new ways to protect the property rights of citizens and legal entities of Ukraine during military aggression.It was established that effective protection is possible only if national and international law are combined, as evidenced by studies of other strategies for the protection of property rights violated as a result of the armed aggression of the Russian Federation. The position of the Supreme Court regarding the non-application of judicial immunity of the Russian Federation in cases of compensation for damage is a significant shift in the mechanism of protection of violated rights. The practice of the ECtHR, in particular the decision in the cases «Oleynikov v. Russia», creates a solid legal basis for such a position. The conclusion that the UN Convention on Jurisdictional Immunities of States and their Property can be applied to disputed legal relations, even if the Russian Federation has not ratified it, is particularly important, as it creates more opportunities for the protection of violated rights.