Парадигми в праві: реальність сучасної юридичної науки

Abstract

Стаття присвячена дослідженню наукових парадигм, зокрема наукових парадигм в праві. В ній на основі аналізу наукових робіт розкривається сутність та особливості наукових парадигм. Звертається увага на те, що термін «парадигма» ввійшов в систему наукового знання за історичними мірками досить недавно, в другій половині ХХ століття. Широкому науковому використанню у філософії науки цей термін завдячує книзі Тамаса Куна, що вийшла в 1962 році під назвою «Структура наукових революцій. Аналіз цієї роботи свідчить, що автор розглядав науку перш за все як діяльність, що здійснюється різними школами. При цьому парадигма – це те, що об’єднує членів наукового співтовариства, і навпаки, наукове співтовариство складається з людей, що визнають парадигму. Автори статті вказують на те, що кожній парадигмі відповідає певний тип наукового дискурсу, наукової раціональності. Зі зміною парадигми міняється тип раціональності, оскільки раціональність – це з одного боку, доцільність, а з іншого – один з найважливіших методів науки. Раціональність не може бути непарадигмальною, оскільки раціональність в загальному плані слід розглядати як відповідність законам розуму, законам формальної логіки, а наукову раціональність – як чистий випадок раціональності.Дослідники звертають увагу на те, що теорія парадигмальної науки, що бла розроблена Т. Куном хоча і не розрахована на соціальні науки, проте вона все ж таки може бути до них застосована. Досліджуючи парадигми в праві автори приходять до висновку, що переважна більшість дослідників парадигму в праві розуміють як пануючу у суспільстві світоглядну настанову індивідуальної і соціальної оцінки права при вирішенні наукових і практичних проблем правозастосування. Звернуто увагу на те, що тенденцією останнього часу в філософії права є звернення до множинності характеру парадигми, що ймовірно, пояснюється стрімким розвитком наукового знання, в тому числі і міждисциплінарного, а також пов’язується з соціально-економічними та політико-правовими подіями, які відбуваються. У цьому зв’язку можемо констатувати, що юриспруденція має своє «сімейство» парадигм, що представляють собою сукупність теоретичних і методологічних підвалин, що використовуються юридичним співтовариством і створюють каркас наукового знання, виступаючи як його фундаментальна конструкція.

The article is devoted to the study of scientific paradigms, in particular scientific paradigms in law. It reveals the essence and features of scientific paradigms based on the analysis of scientific works. Attention is drawn to the fact that the term «paradigm» entered the system of scientific knowledge by historical standards quite recently, in the second half of the twentieth century. This term owes its wide scientific use in the philosophy of science to the book by Tamas Kuhn, published in 1962 under the title «The Structure of Scientific Revolutions. An analysis of this work shows that the author considered science primarily as an activity carried out by different schools. At the same time, a paradigm is what unites members of the scientific community, and vice versa, the scientific community consists of people who recognize the paradigm.The authors of the article point out that each paradigm corresponds to a certain type of scientific discourse, scientific rationality. With the change of paradigm, the type of rationality changes, since rationality is, on the one hand, expediency, and on the other hand, one of the most important methods of science. Rationality cannot be non-paradigmatic, since rationality in general should be considered as compliance with the laws of reason, the laws of formal logic, and scientific rationality as a pure case of rationality.Researchers draw attention to the fact that the theory of paradigmatic science, which was developed by T. Kuhn, although not designed for social sciences, can still be applied to them.Investigating paradigms in law, the authors come to the conclusion that the vast majority of researchers understand the paradigm in law as the prevailing worldview guideline of individual and social assessment of law in solving scientific and practical problems of law enforcement. Attention is drawn to the fact that the recent trend in the philosophy of law is to turn to the multiplicity of the nature of the paradigm, which is probably explained by the rapid development of scientific knowledge, including interdisciplinary, and is also associated with socio-economic and political-legal events that are taking place. In this regard, we can state that jurisprudence has its own «family» of paradigms, which are a set of theoretical and methodological foundations used by the legal community and create the framework of scientific knowledge, acting as its fundamental construction.