Поняття та роль незалежного директора (незалежного невиконавчого директора) в корпоративному управлінні

Abstract

В статті аналізуються особливості нового для українського корпоративного права правового інституту – незалежного директора (незалежного невиконавчого директора) наглядової ради (ради директорів) в акціонерних товариствах. Особлива увага зосереджена на з’ясуванні термінологічної коректності запроваджених в законодавстві понять. Констатується, що в Законі України «Про акціонерні товариства» використовується дуальне (подвійне) позначення стосовно регулювання інституту посадових осіб – «незалежний член наглядової ради» (у випадку обрання дворівневої системи корпоративного управління) та «незалежний невиконавчий директор» (за умови вибору однорівневої системи корпоративного управління). Функція відповідної посадової особи полягає в контролі та нагляді за діяльністю органів корпоративного управління. За основу було взято у зв’язку з євроінтеграцією саме термінологію на основі положень Рекомендації No 2005/162/EC Європейського Союзу. Автор аргументується, що інші поняття не відповідають вітчизняній правовій традиції, а тому їх недоцільно застосовувати як у нормотворчості, так і в актах локальної правотворчості. Підкреслюється, що інститут незалежних директорів покликаний забезпечити високопрофесійний контроль за діяльністю АТ, об’єктивність публічної інформації про діяльність товариства, застосування нестандартних підходів, спрямованих на розвиток підприємницької діяльності підприємства, підвищує довіру інвесторів. Акціонери, у тому числі й мажоритарні, на практиці розуміють, що наявність потужної та дієздатної наглядової ради є конкурентною перевагою товариства. Автором акцентується увага на тому, що завдяки присутності незалежних директорів у складі ради підвищується інвестиційна привабливість відповідного акціонерного товариства, оскільки вони здатні забезпечити більш ефективний та професійний контроль за діяльністю правління, що зменшує ризики інвестування в цю компанію і, відповідно, сприяє підвищенню її ринкової вартості.Підсумовується, що ефективність невиконавчих директорів прямо залежить як від їхньої участі на засіданнях ради директорів, так і від ґрунтовної перевірки ними у процесі ухвалення рішень припущень виконавчих директорів та інших агентів. Незалежні члени наглядової ради (незалежні директори) здійснюють набагато більший вплив на управління АТ та на якість фінансової інформації, аніж інші члени правління. Тому має місце обернена залежність між квотою незалежних директорів у наглядовій раді (раді директорів) та маніпуляціями з бухгалтерським обліком.

The article analyzes the features of a new legal institution for Ukrainian corporate law – an independent director (independent non-executive director) of the supervisory board (board of directors) in joint-stock companies. Special attention is focused on clarifying the terminological correctness of the concepts introduced in the legislation.It is noted that the Law on Joint stock company uses a dual (double) designation regarding the regulation of the institution of officials – “independent member of the supervisory board” (in the case of choosing a two-tier corporate governance system) and “independent non-executive director” (in the case of choosing a one-tier corporate governance system). The function of the relevant official is to control and supervise the activities of corporate governance bodies. In connection with European integration, the terminology based on the provisions of Recommendation No 2005/162/EC of the European Union was taken as the basis. The author argues that other concepts do not correspond to the domestic legal tradition, and therefore they are inappropriate to use both in rulemaking and in acts of local lawmaking.It is emphasized that the institution of independent directors is designed to ensure highly professional control over the activities of a joint-stock company, the objectivity of public information about the company’s activities, the use of non-standard approaches aimed at the development of the enterprise’s entrepreneurial activity, and increases investor confidence. Shareholders, including majority shareholders, understand in practice that the presence of a powerful and capable supervisory board is a competitive advantage of the company.The author emphasizes that the presence of independent directors on the board increases the investment attractiveness of the relevant joint-stock company, since they are able to provide more effective and professional control over the activities of the board, which reduces the risks of investing in this company and, accordingly, contributes to increasing its market value.It is concluded that the effectiveness of non-executive directors directly depends on both their participation in board meetings and their thorough verification of the assumptions of executive directors and other agents in the decision-making process. Independent members of the supervisory board (independent directors) have a much greater impact on the management of the joint-stock company and on the quality of financial information than other members of the board. Therefore, there is an inverse relationship between the quota of independent directors on the supervisory board (board of directors) and accounting manipulation.