Підприємство як єдиний майновий комплекс в іпотечному правовідношенні

Abstract

Серед цивільно-правових інститутів особливої уваги заслуговує інститут іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу. Іпотека є саме тим інструментом, завдячуючи якому формуються надійні засоби правового регулювання і захисту інтересів учасників іпотечних правовідносин в Україні. Цивільний кодекс України вперше розглядає підприємство як єдиний майновий комплекс для здійснення підприємницької діяльності. Підприємству як єдиному майновому комплексу приділена увага і як окремому виду застави – іпотеці, яка є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Стаття присвячена особливостям цивільно-правового регулювання підприємства як єдиного майнового комплексу в іпотечному правовідношенні. Наводиться авторське визначення підприємства як єдиного майнового комплексу.Акцентується увага на тому, що підприємство як єдиний майновий комплекс – це завжди майно з характерними ознаками і неповторною індивідуальністю. Сформовано чотири значення терміну “майно”: класичне, найбільш широке трактування цього поняття; речі і майнові права; речі і речові права; виключно речі.Запропоновано зміни до Закону України “Про іпотеку”, які би стосувалося розширеного переліку об’єктів, які не можуть бути предметом іпотечних правовідносин. Досліджена така група елементів підприємства як єдиного майнового комплексу, як основні та оборотні кошти, продукція, устаткування, інвентар, зокрема, наводиться визначення поняття «основних засобів», здійснена класифікація «основних засобів» за певними групами – основні засоби і інші необоротні матеріальні активи, аналізується поняття «оборотні кошти». Термін «оборотні кошти» в ЦК України взагалі не застосовується. Цивільно-правове регулювання підприємства як єдиного майнового комплексу в іпотечному правовідношенні потребує дослідження та законодавчого врегулювання у повному обсязі. Все це породжує ряд суперечностей на практиці. У зв’язку з цим сформульовано висновки та пропозиції щодо удосконалення національного законодавства.

Among civil law institutions, the institution of mortgage of an enterprise as a single property complex deserves special attention. Mortgage is precisely the instrument thanks to which reliable means of legal regulation and protection of the interests of participants in mortgage legal relations in Ukraine are formed. The Civil Code of Ukraine for the first time considers an enterprise as a single property complex for carrying out entrepreneurial activity. Attention is also paid to the enterprise as a single property complex as a separate type of pledge - mortgage, which is a pledge of real estate that remains in the possession of the pledgor or a third party.The article is devoted to the peculiarities of civil law regulation of an enterprise as a single property complex in a mortgage legal relationship. The author’s definition of an enterprise as a single property complex is given. The emphasis is on the fact that an enterprise as a single property complex is always property with characteristic features and unique individuality. Four meanings of the term “property” are formed: the classical, most extensive interpretation of this concept; things and property rights; things and property rights; exclusively things. Amendments to the Law of Ukraine “On Mortgage” are proposed, which would concern an expanded list of objects that cannot be the subject of mortgage legal relations. The group of elements of an enterprise as a single property complex, such as fixed and current assets, products, equipment, inventory, is studied, in particular, the definition of the concept of “fixed assets” is given, the classification of “fixed assets” into certain groups is carried out - fixed assets and other non-current tangible assets, the concept of “current assets” is analyzed. The term “current assets” is not used at all in the Civil Code of Ukraine.Civil law regulation of an enterprise as a single property complex in a mortgage legal relationship requires research and legislative regulation in full. All this gives rise to a number of contradictions in practice. In this regard, conclusions and proposals for improving national legislation are formulated.