Захист прав споживачів у договорах про надання туристичних послуг з іноземним елементом (в контексті Європейського Союзу)

Abstract

У науковій публікації розглянуто питання захисту прав споживачів у договорах про надання туристичних послуг з іноземним елементом в Європейському Союзі та Україні. Наголошується, що споживачі туристичних послуг перебувають у слабшій позиції порівняно з туристичними компаніями, тому необхідно забезпечити збалансований підхід до регулювання таких відносин. Проаналізовано нормативні визначення та тлумачення поняття споживача та споживчого договору в праві ЄС та практиці ЄСПЛ. Відзначено, новели Регламенту Рим I щодо введення конкретних прив’язок до споживчих договорів, що сприяє підвищенню рівня їх захисту. Туристи, які користуються пакетними туристичними послугами, кваліфікуються як споживачі (в розумінні ЄС – фізичні особи, які укладають договори поза межами своєї професійної чи торговельної діяльності для особистих потреб) й отримують прямий захист відповідно до законодавства ЄС. Встановлено, що сторонам договору про надання туристичних послуг як споживчого договору дозволяється обирати застосовне право, але з умовою, що це не позбавляє споживача захисту, наданого імперативними нормами права його країни проживання. Акцентовано увагу на спрямованості діяльності виконавця послуг у країні постійного проживання споживача, що визначає застосовне право, якщо вибір не здійснено: у випадку пасивного споживача застосовується право країни його звичайного місця проживання, тоді як активний споживач може бути підпорядкований загальним правилам, що враховують місцезнаходження професійної сторони договору. При цьому суд має право застосувати застереження esare si clause для визначення більш тісного зв’язку договору з правом певної країни. Окрему увагу приділено колізійним нормам щодо зобов’язань про відшкодування шкоди, спричиненої в результаті надання туристичних послуг та щодо підсудності справ, які виникають із надання туристичних послуг. Підкреслюється, що застереження про вибір права або юрисдикції, включене до контракту без індивідуальних переговорів є несправедливим і може наголошуватись споживачем як таке, що є недійсним, якщо воно створює дисбаланс прав та обов’язків сторін.

The scientific publication examines the issue of consumer rights protection in contracts for the provision of tourism services with a foreign element in the European Union and Ukraine. It is emphasized that consumers of tourism services are in a weaker position compared to tourism companies, thus necessitating a balanced approach to the regulation of such relationships. The publication analyzes the normative definitions and interpretations of the concepts of «consumer» and «consumer contract» in EU law and the case law of the European Court of Human Rights. The innovations of the Rome I Regulation regarding the introduction of specific connecting factors for consumer contracts, which contribute to enhancing their level of protection, are highlighted. Tourists who use package tourism services are classified as consumers (under EU understanding, physical persons who conclude contracts outside the scope of their professional or trade activities for personal purposes) and are granted direct protection under EU law. It is noted that the parties to a contract for the provision of tourism services, as a consumer contract, are permitted to choose the applicable law, provided that such a choice does not deprive the consumer of the protection afforded by the mandatory rules of the consumer’s country of residence. Attention is focused on the targeting of the service provider’s activities in the consumer’s country of habitual residence, which determines the applicable law if no choice is made: in the case of a passive consumer, the law of the consumer’s habitual residence applies, while an active consumer may be subject to the general rules considering the professional party’s location. The court may apply the esare si clause to determine a closer connection of the contract with the law of a particular country. Special attention is given to conflict-of-law rules concerning obligations to compensate for damages caused by the provision of tourism services and to the jurisdiction of disputes arising from the provision of such services. It is emphasized that a choice-of-law or jurisdiction clause included in the contract without individual negotiations is deemed unfair and may be challenged by the consumer as invalid if it creates an imbalance in the rights and obligations of the parties.