Врегулювання спору за участю судді, медіація, мирова угода, врегулювання спору в третейському суді як заходи альтернативного вирішення спорів

Abstract

В статті зазначається, що відповідно до пілотних рішень Європейського суду з прав людини Україна має розвивати інститут примирення сторін. Інноваційним правовим інститутом, який було запроваджено в систему цивільного процесуального права України, став інститут врегулювання спору за участю судді. В 2021 році було прийнято Закон України «Про медіацію», який визначив правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою. Вплив на цей Закон здійснила Директива про медіацію від 21 трав-ня 2008 р.Виділяються спільні та відмінні риси таких заходів альтернативного вирішення спорів, як врегу-лювання спору за участю судді, медіація, мирова угода, врегулювання спору в третейському суді.Спільними рисами є такі: мета – мирне врегулювання спору; підстава – згода сторін; звернен-ня особи до суду не є перепоною для застосування будь-якого з засобів мирного врегулювання спору; на початку застосування процедури мирного врегулювання спора особа, яка її проводить, зобов’язана роз’яснити сторонам мету, порядок проведення врегулювання спору, права та обов’язки сторін; учасники, а також суб’єкти, що забезпечують проведення врегулювання спору за участю судді, медіації, мирової угоди, третейського суду, не мають права розголошувати конфіденційну інформацію; засоби мирного врегулювання спорів не застосовуються, якщо вони можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є учасниками врегулювання спору; вразі, якщо «у справу вступила» третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – заборонено проводити врегулювання спору за допомогою цих засобів; сторона спору має право припинити застосування мирного засобу врегулювання спору; застосування засобів мирного врегулювання спору не може порушувати права та інтереси інших осіб, інтереси держави чи суспільні інтереси.Виділено відмінні риси врегулювання спору за участю судді, медіації, мирової угоди, врегулю-вання спору в третейському суді.Акцентовано увагу, що на відміну від врегулювання спору за участю судді, законодавством України встановлюються обмеження щодо підвідомчості справ третейським судам (ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), а також можуть передбачатися особливості проведення медіації в окремих категоріях конфліктів (спорів) (ч. 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про медіацію»).

The article notes that in accordance with the pilot decisions of the European Court of Human Rights, Ukraine should develop the institution of reconciliation of the parties. An innovative legal institution that was introduced into the system of civil procedural law of Ukraine was the institution of dispute resolution with the participation of a judge. In 2021, the Law of Ukraine “On Mediation” was adopted, which defined the legal principles and procedure for conducting mediation as an out-of-court procedure for resolving a conflict (dispute), the principles of mediation, the status of a mediator, requirements for his training and other issues related to this procedure. This Law was influenced by the Mediation Directive of May 21, 2008. Common and distinctive features of such alternative dispute resolution measures as dispute resolution with the participation of a judge, mediation, amicable agreement, dispute resolution in an arbitration court are highlighted. The common features are as follows: the goal is amicable settlement of the dispute; the basis is the consent of the parties; a person’s appeal to the court is not an obstacle to the application of any of the means of amicable settlement of the dispute; at the beginning of the application of the procedure for amicable settlement of the dispute, the person conducting it is obliged to explain to the parties the goal, the procedure for conducting the dispute resolution, the rights and obligations of the parties; participants, as well as entities ensuring the conduct of the dispute resolution with the participation of a judge, mediation, amicable agreement, arbitration court, do not have the right to disclose confidential information; means of amicable settlement of disputes are not applied if they may affect the rights and legitimate interests of third parties who are not participants in the dispute resolution; if a third party “joins the case” and makes independent claims regarding the subject of the dispute – it is prohibited to settle the dispute using these means; the party to the dispute has the right to terminate the application of a peaceful means of dispute settlement; the application of means of peaceful dispute settlement cannot violate the rights and interests of other persons, the interests of the state or public interests. The distinctive features of dispute settlement with the participation of a judge, mediation, amicable agreement, and dispute settlement in an arbitration court are highlighted. It is emphasized that, unlike dispute settlement with the participation of a judge, the legislation of Ukraine establishes restrictions on the jurisdiction of cases to arbitration courts (Article 6 of the Law of Ukraine “On Arbitration Courts”), and may also provide for the peculiarities of mediation in certain categories of conflicts (disputes) (Part 2, Clause 1, Article 3 of the Law of Ukraine “On Mediation”).