Вплив штучного інтелекту на принцип рівноправності та змагальності сторін у цивільному процесі

Abstract

Стаття присвячена дослідженню із застосуванням комплексного системного аналізу впливу штучного інтелекту на принцип рівноправності та змагальності сторін у цивільному процесі. Зазначено, що науково-технологічний прогрес відкрив людству пізнання нових можливостей штучного інтелекту та «проникнення» останнього у всі сфери суспільного життя. Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що складаються у сфері правового регулювання використання штучного інтелекту у цивільному процесі. Предметом є теоретичні положення про штучний інтелект, особливості використання у цивільному процесі. У методологічну основу роботи покладено загальнонаукові методи: індукція, синтез, порівняльно-правовий метод, метод критичного аналізу; приватно-правові методи: порівняльно-правовий, правового моделювання та інші. Поява штучного інтелекту породжує низку проблем загального та спеціального характеру. Сьогодні на рівні чинного цивільного законодавства України та нормативно-правових актів Європейського Союзу недостатньо правових норм які б належно врегулювали суспільні відносини, що пов’язані з штучним інтелектом. Вказано, що використання штучного інтелекту може прискорити процеси судочинства, покращити доступ до правосуддя та зменшити вплив людського фактору на судові рішення. Розглянуто сучасні тенденції, проблеми та перспективи, пов’язані з використанням штучного інте-лекту в правовій системі. Аналізуються юридичні, етичні та соціальні аспекти залучення штучного інтелекту в цивільний процес. Звернута увага на потенційні ризики використання штучного інтелекту в цивільному процесі. Провадження за категоріями справ, де ключовим моментом для ухвалення рішення є перевірка дотримання формальних вимог, займає у суддів значну кількість часу, що впливає на якість розгляду інших категорій справ. Це потребують глибокого аналізу фактичних та юридичних обставин, тому дуже актуальним є розгляд питань, пов’язаних із можливістю застосування штучного інтелекту. У статті пропонують рекомендації для подальшого розвитку технології штучного інтелекту в цивільному процесі.

The article is devoted to the study using a comprehensive system analysis of the impact of artificial intelligence on the principle of equality and adversarial nature of the parties in civil proceedings. It is noted that scientific and technological progress has opened up to humanity the knowledge of new possibilities of artificial intelligence and the «penetration» of the latter into all spheres of social life. The object of the study is the set of social relations that develop in the sphere of legal regulation of the use of artificial intelligence in civil proceedings. The subject is theoretical provisions on artificial intelligence, features of its use in civil proceedings. The methodological basis of the work is laid down by general scientific methods: induction, synthesis, comparative law method, method of critical analysis; private law methods: comparative law, legal modeling and others. The emergence of artificial intelligence gives rise to a number of problems of a general and special nature. Today, at the level of the current civil legislation of Ukraine and the regulatory legal acts of the European Union, there are not enough legal norms that would properly regulate social relations related to artificial intelligence. It is indicated that the use of artificial intelligence can speed up judicial processes, improve access to justice and reduce the influence of the human factor on judicial decisions. Current trends, problems and prospects related to the use of artificial intelligence in the legal system are considered. The legal, ethical and social aspects of involving artificial intelligence in civil proceedings are analyzed. Attention is drawn to the potential risks of using artificial intelligence in civil proceedings. Proceedings by category of cases, where the key point for making a decision is checking compliance with formal requirements, take up a significant amount of time for judges, which affects the quality of consideration of other categories of cases. This requires a deep analysis of factual and legal circumstances, therefore, the consideration of issues related to the possibility of using artificial intelligence is very relevant. The article offers recommendations for the further development of artificial intelligence technology in civil proceedings.