Особливості припинення юридичних осіб у контексті реформи правового забезпечення господарської діяльності в Україні

Abstract

У статті звернено увагу на наукові та актуальні урядові дослідження стану економіки України і висловлена думка, що лише заходи організаційного та економічного характеру нездатні докорінним чином покращити існуючий стан економічних відносин. Автор відзначає, що важливим кроком у цьому напрямку є ухвалення Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (Законопроєкт No 6013). У статті здійснений аналіз порядку припинення юридичних осіб у формі підприємств організаційно-правових форм, які створювалися на підставі норм Господарського кодексу України (далі – ГК України) і підлягають припиненню впродовж перехідного періоду, визначеного вище-названим Законом; та визначення перспектив реалізації відповідних норм права. Автор дійшов висновку, що згаданим вище законом запроваджений спеціальний примусовий порядок припи-нення підприємств усіх організаційно-правових форм, які були визначені ГК України та деякими іншими законодавчими актами, організаційно-правові форми яких не охоплювалися Цивільним кодексом України (далі – ЦК України). На думку автора, строк у п’ять років, встановлений ст. 22 Законопроєкту No 6013 для прийняття власником підприємства рішення про його реорганізацію, за своєю правовою природою слід визначити як присічний. У статті звернено увагу на те, що законодавцем запропоновані договірні правові гарантії для кредиторів підприємств щодо дострокового погашення зобов’язань та відшкодування збитків підприємствами, які реорганізуються у спеціальному примусовому порядку. Про захист своїх інтересів кредитори мусять потурбуватися самостійно під час укладання договорів з такими підприємствами, розраховуючи можливі ризики, пов’язані із збільшенням пасиву реорганізованих суб’єктів. На думку автора, є підстави вважати, що загальний порядок реорганізації також допускає договірне врегулювання відносин з кредиторами із протилежним змістом, з непред’явлення вимог до товариства, яке має потребу у реорганізації. Отже, в умовах динамічних змін у комерційній сфері набуття поширення процесами злиття, приєднання, перетворення суб’єктів підприємництва важливою складовою розрахунку ризиків моделювання стратегії розвитку суб’єктів підприємництва слід визнати договірне врегулювання відносин з кредиторами щодо можливого пред’явлення (непред’явлення) вимог про дострокове виконання зобов’язань та відшкодування збитків.

The article focuses on scientific and recent governmental research on the state of Ukraine’s economy and expresses the opinion that organizational and economic measures alone are insufficient to fundamentally improve the current state of economic relations. Therefore, a legal reform in this area is timely. The author notes that an important step in this direction is the adoption of the Law of Ukraine «On Specific Features of Regulation of Entrepreneurial Activity of Certain Types of Legal Entities and Their Associations During the Transitional Period» (Draft Law No. 6013).The article analyzes the procedure for the dissolution of legal entities in the form of enterprises of various organizational and legal forms established under the norms of the Commercial Code of Ukraine and subject to termination during the transitional period defined by the above-mentioned Law. It also examines the prospects for implementing the relevant legal norms. The author concludes that the aforementioned law introduces a special mandatory procedure for the termination of enterprises of all organizational and legal forms defined by the Commercial Code of Ukraine and certain other legislative acts, whose organizational and legal forms were not covered by the Civil Code of Ukraine. In the author’s opinion, the five-year period established by Article 22 of Draft Law No. 6013 for the owner’s decision on the reorganization of an enterprise should be legally characterized as a preclusive period.The article draws attention to the fact that the legislator has proposed contractual legal guarantees for creditors of enterprises to ensure the early fulfillment of obligations and compensation for damages by enterprises undergoing reorganization in a special mandatory manner. Creditors must independently protect their interests when entering into contracts with such enterprises, taking into account potential risks associated with the increase in liabilities of reorganized entities.The author believes that the general procedure for reorganization also allows for the contractual regulation of relations with creditors, including agreements that waive claims against the company in need of reorganization. Thus, in the context of dynamic changes in the commercial sector and the proliferation of processes such as mergers, acquisitions, and transformations of business entities, the contractual regulation of relations with creditors concerning potential claims (or non-claims) for early fulfillment of obligations and compensation for damages should be recognized as an important component in risk assessment and modeling development strategies for business entities.