Проблеми визначення суб’єктів вчинення правочинів із заінтересованістю

Abstract

Інститут правочинів із заінтересованістю досить довгий час залишався поза увагою науковців та практикуючих юристів у зв’язку із недостатньою деталізацією законодавцем нормативної бази , що регулює порядок їх вчинення. Це зумовлено тим, що в Україні досить невелика кількість суб’єктів господарювання дотримується порядку вчинення та погодження правочинів із заінтересованістю, а навіть у випадку порушення такого порядку не звертаються до правових засобів застосування наслідків порушення порядку вчинення правочинів із заінтересованістю. Таке ігнорування законодавчо визначеного порядку вчинення правочинів із заінтересованістю призвело до стагнації правового регулювання аналізованого інституту корпоративного права на досить довгий час. Водночас аналіз наявних прогалин та способів їх вирішення сприятиме формуванню сучасних підходів до забезпечення прозорості корпоративних відносин в частині вчинення правочинів із заінтересованістю, що є важливим для адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів.Суб’єкти правочинів, що характеризуються наявністю заінтересованості, відіграють суттєву роль у забезпеченні прозорості та дотримання стандартів доброчесності в корпоративних правовідносинах як в Україні, так і в інших іноземних юрисдикціях. Заінтересованість певної особи у вчиненні правочину зазвичай виникає в межах господарських відносин, корпоративних угод або процедур публічних закупівель, де підвищується ризик конфлікту інтересів. Українське законодавство встановлює коло осіб, що є суб’єктами таких правочинів, до яких, зокрема, належать посадові особи товариства, афілійовані особи та/або контролери. Дослідження правового регулювання визначення суб’єктів вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість за законодавством України, необхідне для пошуку можливостей розвитку вітчизняного корпоративного законодавства навіть в таких начебто непопулярних його правових інститутах. Такі дослідження також дозволяють виявити недоліки існуючих норм та розробити ефективні механізми попередження зловживань, які можуть виникати у корпоративних правовідносинах.

For a long time, the institution of related-party transactions has remained outside the attention of scholars and practitioners due to the rather small regulatory framework governing the procedure for their execution. This is due to the fact that in Ukraine, a rather small number of business entities comply with procedure of execution and approval related-party transactions, and even in case of violation of such procedure, they do not apply for legal remedies to address the consequences of violation of procedure on related-party transactions. Such disregard for the legally defined procedure for related-party transactions has led to stagnation of legal regulation of the analysed corporate law institution for quite a long time. At the same time, an analysis of the existing gaps and ways to address them will help to develop modern approaches to ensuring transparency of corporate relations in terms of related-party transactions, which is important for the adaptation of domestic legislation to European standards.Parties to related party transactions play a significant role in ensuring transparency and compliance with integrity standards in corporate legal relations both in Ukraine and in other foreign jurisdictions. The interest of a certain person in a transaction usually arises in the context of business relations, corporate transactions or public procurement procedures, where the risk of conflicts of interests increases. Ukrainian law establishes a range of persons who are parties to such transactions, including, in particular, company officers, affiliates and/or controllers.A study of the legal regulation in the definition of parties to related party transactions under Ukrainian and EU law is necessary to find opportunities for the development of domestic corporate law, even in such seemingly unpopular institutions. Such studies also help to identify shortcomings in existing regulations and develop effective mechanisms to prevent abuses that may arise in corporate legal relations.