Правові питання екологізації у просторовому плануванні

Abstract

Екологізація в просторовому плануванні сьогодні набуває особливої актуальності через поглиблення екологічної кризи, швидку урбанізацію та зростаючий вплив кліматичних змін. Нераціональне використання природних ресурсів, забруднення довкілля та скорочення зелених зон у містах створюють серйозні ризики для здоров’я населення і сталого розвитку територій. Законодавство в сфері просторового планування є фрагментарним, відсутня єдина законодавча база, яка б об’єднувала питання містобудування, охорони навколишнього природного середовища та сталого розвитку. Все це ускладнює інтеграцію екологічних принципів у планування територій. У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» екологічній складовій у просторовій організації територій приділено мало уваги. І зв’язку з цим існують проблеми пов’язані з обмеженим урахуванням екологічних факторів під час затвердження містобудівної документації і відсутністю спрямування на вирішення екологічних проблем територіальних громад. Один із аспектів цієї проблеми полягає у тому, що при плануванні розвитку територій частіше за все враховуються тільки економічні фактори, такі як інвестиційна привабливість. Важливо внести до Закону положення про екологічне планування, визначивши найбільш значущі й узгоджені форми його адаптації до різних сфер системи «природа-суспільство». Це має включати просторове планування, ландшафтне планування, планування використання природних ресурсів, а також управління діяльністю суб’єктів господарювання, які впливають на стан довкілля.У цьому контексті особливу значущість набуває розвиток концепції просторового планування, яке має стати ключовим інструментом для забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Важливою основою такого підходу має бути екологічна складова, що враховує природний потенціал території. Екологічно орієнтоване просторове планування повинно стати не лише способом досягнення екологічної безпеки, але й засобом підвищення якості життя в територіальній громаді.

Ecologization in spatial planning is becoming more and more relevant today due to the deepening environmental crisis, rapid urbanisation and the growing impact of climate change. Irrational use of natural resources, environmental pollution and reduction of green areas in cities pose serious risks to public health and sustainable development of territories.Spatial planning legislation is fragmented, and there is no unified legal framework that would integrate urban planning, environmental protection and sustainable development. All of this makes it difficult to integrate environmental principles into spatial planning. The Law of Ukraine ‘On the Regulation of Urban Development’ pays little attention to the environmental component in the spatial organisation of territories. In this regard, there are problems related to the limited consideration of environmental factors in the approval of urban planning documentation and the lack of focus on solving environmental problems of territorial communities. One of the aspects of this problem is that when planning the development of territories, only economic factors, such as investment attractiveness, are often taken into account. It is important to introduce provisions on environmental planning into the Law, defining the most significant and coordinated forms of its adaptation to different areas of the nature-society system. This should include spatial planning, landscape planning, natural resource planning, and management of business entities that have an impact on the environment.In this context, the development of the concept of spatial planning, which should become a key tool for ensuring sustainable urban development, is of particular importance. An important basis for this approach should be the environmental component, which takes into account the natural potential of the territory. Environmentally oriented spatial planning should become not only a way to achieve environmental safety, but also a means of improving the quality of life in cities.