Аналіз проблеми запобігання та протидії корупції у соціальній сфері в сучасній юридичній науці

Abstract

У статті детально розглянуто проблему запобігання та протидії корупції в соціальній сфері, яка є однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків галузей суспільного життя. Виявлено особливості корупційних проявів у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення та житлова політика. Підкреслено, що корупція в цих сферах негативно впливає на реалізацію основних соціальних прав громадян, спричиняючи неефективне використання державних ресурсів та підрив довіри до державних інституцій. Основну увагу приділено аналізу причин поширення корупції, серед яких виділяються недоліки в нормативно-правовому регулюванні, низький рівень правосвідомості населення, недостатність громадського контролю та відсутність ефективних механізмів підзвітності державних установ. Важливим елементом протидії корупції є впровадження цифрових технологій у систему управління соціальною сферою. Наприклад, автоматизація процесів, що мінімізує людський фактор, сприяє зниженню корупційних ризиків. Також значна увага приділяється розвитку електронного врядування, яке забезпечує прозорість розподілу державних ресурсів і створює умови для громадянського моніторингу. Окремий акцент зроблено на важливості вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема через прийняття законів, які унеможливлюють виникнення корупційних лазівок, та посилення відповідальності за корупційні діяння. Крім того, аналізується міжнародний досвід антикорупційної діяльності, зокрема у країнах ЄС, де вже впроваджено механізми, що забезпечують високий рівень підзвітності державних службовців та прозорості державних процесів. Особливу увагу приділено ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупцією, зокрема активній участі громадян у моніторингу діяльності державних органів, що є важливим елементом формування антикорупційної культури. Важливим інструментом антикорупційної діяльності вважається правова освіта, яка сприяє підвищенню рівня правосвідомості громадян і формуванню активної позиції щодо захисту своїх соціальних прав. Підкреслюється, що лише комплексний підхід, що поєднує правові, організаційні та просвітницькі заходи, може забезпечити зменшення корупційних ризиків та створення умов для ефективного функціонування соціальної політики.Таким чином, у статті не лише викладено основні проблеми корупції у соціальній сфері, але й запропоновано практичні механізми її запобігання. Матеріали ґрунтуються на сучасних наукових дослідженнях і міжнародному досвіді, що підкреслює їхню актуальність та цінність для подальшого розвитку антикорупційної політики.

The article provides an in-depth analysis of the issue of preventing and combating corruption in the social sphere, one of the most vulnerable areas of public life to corruption risks. It identifies the specific features of corrupt practices in such sectors as education, healthcare, social welfare, and housing policy. The article emphasizes that corruption in these sectors negatively affects the realization of citizens’ fundamental social rights, leading to inefficient use of public resources and undermining trust in state institutions. The focus is primarily on analyzing the causes of corruption, including deficiencies in legal and regulatory frameworks, low levels of public legal awareness, insufficient public oversight, and the lack of effective accountability mechanisms in public institutions.A significant aspect of combating corruption involves the introduction of digital technologies in the management system of the social sector. For instance, process automation minimizes human intervention and helps reduce corruption risks. The article also highlights the importance of developing e-governance, which ensures transparency in the allocation of public resources and creates conditions for civic monitoring. Particular attention is given to the need for improving the legal framework, including the adoption of laws that eliminate corruption loopholes and strengthen liability for corrupt practices.Additionally, the article examines international experience in anti-corruption activities, particularly in EU countries, where mechanisms ensuring high levels of accountability among public officials and transparency in state processes have already been implemented. Special emphasis is placed on the role of civil society in combating corruption, particularly the active participation of citizens in monitoring the activities of public authorities, which is a crucial element in fostering an anti-corruption culture.Legal education is identified as an essential tool in anti-corruption efforts, contributing to increased public legal awareness and the formation of an active stance on protecting social rights. The article underscores that only a comprehensive approach combining legal, organizational, and educational measures can effectively reduce corruption risks and create conditions for the efficient functioning of social policies.Thus, the article not only outlines the key issues of corruption in the social sphere but also proposes practical mechanisms for its prevention. The content is based on modern scientific research and international experience, highlighting its relevance and value for further development of anti-corruption policy.