Дискурс розвитку асинхронності інноваційної сили країн-членів ЄС

Abstract

У статті досліджено диференціацію економічних показників економічного і науково-тех- нічного розвитку країн-членів Європейського Союзу у контексті асинхронності диспозиції інноваційної сили ЄС. Визначено існуючі зв'язки між національними науково-технічними полі- тиками/стратегіями країн-членів Європейського Союзу у процесі розвитку інтеграційної взаємодії та економічного співробітництва. В результаті було ідентифіковано, що у цілому сьогодні економічне зростання країн-членів Європейського Союзу вже не визначається винятковим фактором кращого їх доступу до факторів виробництва – більш важливе зна- чення набувають транскордонні технологічні ланцюги, які визначають динаміку відцентро- вих і доцентрових сил інтеграційного об'єднання, механізми господарського зближення й «відштовхування» країн Євросоюзу. Зроблено висновок, що у сучасних умовах об'єктивна осо- бливість взаємовпливу економічної інтеграції та інноваційної діяльності країн-членів Євро- пейського Союзу полягає в тому, що, чим вище ємність внутрішнього ринку, тим більший розмір прибутків і можливості списання витрат, пов’язаних із інноваціями і винаходами, в умовах збільшення обсягів продажів та більш високу інноваційну мотивацію мають компанії, що функціонують на більш ємному об'єднаному ринку з глобальним рівнем конкуренції.

The article examines the differentiation of economic indicators of European Union Member States' economic, scientific, and technological development in the context of the asynchrony of the European Union innovation force’s disposition. It determines the existing connections between the national scientific and technical policies/strategies of the European Union Member States in integration and economic cooperation. As a result, it was found out that today, the economic growth of European Union Member States is no longer determined by the sole factor of their better access to aspects of production. More critical are the cross-border technological chains that determine the dynamics of the centrifugal forces of the integration association, the mechanisms of economic convergence and the "repulsion" of the European Union. It is concluded that in current conditions, the objective feature of the interaction of economic integration and innovation of European Union Member States is that the higher the capacity of the internal market, the greater the amount of profits and the ability to write off costs associated with innovation and inventions in the increase in sales volumes. Companies operating in a more extensive integrated market with a global level of competition have a higher innovation motivation. In modern economic realities, innovation policy in the European Union is based on delegation of differentiated powers to the regions; development, evaluation, implementation and monitoring of regional innovation strategies, which determine the development priorities of each region based on its competitive advantages and compliance of the strengths of the innovation sphere with business needs; prompt response to European market trends, avoiding duplication of effort. Some regional innovation strategies, based on support for cluster initiatives and public-private partnerships, have been developed by the industrialised European Union Member States such as Austria, Belgium, Germany, Spain, Italy, and France. Key words: , , , , European Union