Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/72311
Назва: Соціо-емоційна компетентність як чинник розвитку саморегуляції студентів.
Автори: Шашенкова, Аліна Олегівна
Ключові слова: соціо-емоційна компетентність, компетенції, саморегуляція, саморегуляція діяльності, вольова саморегуляція, емоційна саморегуляція, соціальна саморегуляція, мотиваційна саморегуляція, копінг-стратегії, ресурси особистості, емоції, студенти, пізня юність, військові курсанти, студенти-психологи
Дата публікації: 2023
Бібліографічний опис: Шашенкова А. О. Соціо-емоційна компетентність як чинник розвитку саморегуляції студентів: дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Харків, 20024. 326 с.
Короткий огляд (реферат): У роботі представлено досліджені особливості соціо-емоційної компетентності та її значення у розвитку саморегуляції студентів. Визначено наукову новизну та теоретичну значущість, які полягають у тому, що: вперше: – розроблено та верифіковано авторську модель соціо-емоційної компетентності, утворену такими компонентами – соціо-емоційна обізнаність, самоусвідомлення, самокерування, соціо-емоційне усвідомлення, соціальне керування, самоефективність; – розроблено та апробовано опитувальник «Соціо-емоційна компетентність», узгоджений із авторською моделлю конструкту; – теоретично обґрунтовано та емпірично доведено роль соціо-емоційної компетентності в контексті розвитку саморегуляції студентів, а також оптимізації їх копінг-поведінки; – встановлено особливості прояву соціо-емоційної компетентності, різних видів саморегуляції та копінг-поведінки здобувачів вищої освіти в залежності від профілю навчання. розширено уявлення про: – положення про соціо-емоційну компетентність як особливий психологічний конструкт; – поняття «саморегуляція» як динамічної системи, що інтегрує діяльнісний, вольовий, мотиваційний, емоційний, соціальний аспекти; 7337700018521321 3 – уявлення про копінг-поведінку як сукупність когнітивних, емоційних, поведінкових стратегій. уточнено: – сутнісні елементи соціо-емоційної компетентності, її роль та місце в психологічній науці; – структуру стресоподолання, класифікацію копінг-стратегій. дістало подальшого розвитку: – використання психолого-корекційних методів у програмі розвитку соціо-емоційної компетентності студентів. Практичне значення роботи полягає: у комплексному вивченні соціо-емоційної компетентності, її сутності та структури; у встановленні взаємообумовленості між соціо-емоційною компетентністю, різними видами саморегуляції та копінг-стратегіями; у визначенні особливостей прояву соціо-емоційної компетентності, саморегуляції (діяльнісна, вольова, соціо-емоційна, мотиваційна), копінг-системи під час студентського періоду життя, а також в залежності від профілю навчання; у розробці авторського опитувальника «Соціо-емоційна компетентність», придатного до використання на вибірках пізнього юнацького віку та більш зрілих вікових категоріях; у розробленні корекційно-розвивальної програми, яка довела свою ефективність на студентській вибірці, підвищивши їх рівень соціо-емоційної компетентності. Основні положення роботи й отримані в дисертаційному дослідженні результати можуть бути застосовані під час фахової підготовки здобувачів вищої освіти та підвищення професійного рівня практичних психологів при викладанні навчальних курсів «Педагогічна психологія», «Вікова психологія», «Психодіагностика», «Загальна психологія», «Психологія особистості», «Психологічне консультування», «Соціально-психологічний тренінг» тощо. У результаті теоретичного аналізу було окреслено поняття соціо-емоційної компетентності, яку ми розуміємо як інтегративний конструкт, що охоплює ряд компетенцій комунікативного, соціального, емоційного, регулятивного, нормативного, когнітивного та поведінкового характеру на 7337700018521321 4 внутрішньоособистісному та міжособистісному рівнях, синергія яких сприяє не лише ефективній взаємодії людини із соціальним оточенням, а й гармонізації внутрішнього світу та саморозвитку. Теоретично обґрунтовано сензитивність студентського періоду життя (пізній юнацький вік) до розвитку соціо-емоційної компетентності, а також взаємообумовленість між соціо-емоційною компетентністю, різними видами саморегуляції та копінг-системою. Розроблена авторська модель соціо-емоційної компетентності, яка включає такі компоненти: соціо-емоційна обізнаність – когнітивний пакет, що охоплює комунікативні, емоційні та соціальні знання, необхідні для соціалізації, комунікації та самопізнання; самоусвідомлення – спроможність особистості взаємодіяти із внутрішнім середовищем, розуміти та чути власне «Я»; самокерування – здатність з максимальною особистою користю контролювати та модифікувати власні емоції та поведінку; соціо-емоційне усвідомлення – міжособистісна грамотність, що проявляється в процесі комунікативної взаємодії, стосується партнерів по комунікації та покликана допомогти особистості орієнтуватися в соціальних та міжособистісних ситуаціях; соціальне керування – вміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми та соціальними групами, кінцевою метою якої є особиста самореалізація та соціальна інтеграція. самоефективність – сукупність навичок, характеристик, якостей, установок та здібностей, спрямованих на гармонізацію усіх сфер життя особистості, реалізації та піднесення її природного потенціалу. Визначено, що для студентів характерні середні показники соціо-емоційної компетентності, саморегуляції діяльності, соціо-емоційної саморегуляції, мотиваційної саморегуляції, високі значення вольової саморегуляції. Найчастіше вони застосовують копінги «Планування», «Позитивне переформулювання і особистісне зростання», «Активне подолання». Досліджені розбіжності в сформованості показників перелічених конструктів серед студентів різних профілів навчання, а саме: • Здобувачі освіти військового профілю: найчастіше використовують такі копінг-стратегії «Гумор», «Прийняття»; краще сформовані такі компоненти 7337700018521321 5 саморегуляції діяльності – «Планування», «Самостійність», «Загальний рівень саморегуляції діяльності»; високі рівні розвитку всіх показників вольової саморегуляції; бали мотиваційної саморегуляції дещо вищі ніж у «психологів». • Здобувачі освіти психологічного профілю: краще сформовані всі показники соціо-емоційної компетентності; переважають стратегії долання «Використання емоційної соціальної підтримки» й «Планування»; краще сформовані такі компоненти саморегуляції діяльності – «Гнучкість», «Оцінка результатів»; краще сформовані всі показники соціо-емоційної саморегуляції. Експериментально досліджений взаємозв’язок соціо-емоційної компетентності й саморегуляції, копінг-поведінки. Серед копінг-стратегій найсильніше піддаються впливу СЕК «Активне подолання», «Поведінковий відхід від проблеми», «Стримування», «Планування»; серед саморегуляції – «Планування», «Гнучкість», «Моделювання», «Оцінка результатів», «Загальний рівень саморегуляції діяльності», «Наполегливість», «Самовладання», «Загальний рівень вольової саморегуляції», «Емоційна саморегуляція», «Соціальна саморегуляція», «Загальний рівень соціо-емоційної саморегуляції». Розроблена програма розвитку соціо-емоційної компетентності студентів «Розвиток соціо-емоційної компетентності студентів засобами тренінгу», її мета – підвищення рівня саморегуляції студентської молоді й оптимізація їх копінг-стратегій шляхом розвитку соціо-емоційної компетентності. Програма утворена чотирьома блоками: «Соціо-емоційна обізнаність», «Особистісна компетентність», «Міжособистісна компетентність», «Самоефективність». Перевірка ефективності апробованої програми встановила позитивні зрушення в межах всіх досліджених конструктів.
Тип: Text
Тип публікації: Дисертація
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/72311
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри наук про здоров’я



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.