Кримінально-правова охорона рівноправності громадян: межі криміналізації

Abstract

Стаття присвячена аналізу методів кримінально-правової заборони у сфері протидії дискримінації людей за будь-якими ознаками. Встановлено, що ст. 161 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян, неодноразово зазнавала змін. Багато законопроєктів про внесення змін до цієї статті не було подано на розгляд Верховної Ради через значну кількість оціночних понять, які містилися в них. Проаналізовано Рекомендації CM/Rec(2022)16 Комітету Міністрів державам-членам щодо боротьби з ворожнечею від 20 травня 2022 року, а саме тлумачення поняття «мова ненависті», правові та неправові методи боротьби з проявами ворожнечі та їх співвідношення із захистом інших прав і, зокрема, права на свободу вираження поглядів. Комітет Міністрів наголошує на необхідності дотримання балансу між правом на свободу слова і правом бути вільним від дискримінації, під час розроблення національних законів, спрямованих на боротьбу з ворожнечею. Однак використання у законодавстві оціночних понять суттєво ускладнює дотримання цього балансу. Аналіз практики застосування європейських законів проти «мови ненависті» свідчить про суттєве обмеження свободи вираження поглядів. І найбільше це стосується релігійних поглядів, що тягне за собою також порушення права на свободу віросповідання та дискримінацію за ознакою релігійної приналежності. Згідно Рекомендації CM/Rec(2022)16 кримінально-правові методи боротьби з проявами ворожнечі повинні бути крайнім засобом і застосовуватися лише за найсерйозніші прояви ненависті. Зроблено висновки, що використання оціночних понять в кримінальному законодавстві є неприпустимим. Кримінально-правові засоби протидії порушенню рівноправності громадян повинні спрямовуватися виключно проти конкретних проявів насильства, пошкодження власності, погромів, дискримінації окремих громадян чи груп осіб за будь-якими ознаками, а також публічних закликів до таких конкретних діянь. Заборона «мови ненависті» в її абстрактному, розмитому розумінні, яке міститься, серед іншого, в Рекомендації CM/Rec(2022)16, призводить до порушення права на свободу вираження поглядів.

The article is devoted to the analysis of methods of criminal legal prohibition in the field of combating discrimination of people on any grounds. It is established that Art. 161 of the Criminal Code, which provides for criminal liability for violation of the equality of citizens, has been repeatedly amended. Many draft laws on amendments to this article were not submitted for consideration by the Verkhovna Rada due to the significant number of evaluative concepts contained in them. The Recommendation CM/Rec(2022)16 of the Committee of Ministers to member states on combating hatred of May 20, 2022, and in particular the interpretation of the concept of “hate speech”, legal and non-legal methods of combating manifestations of hatred and their correlation with the protection of other rights and, in particular, the right to freedom of expression, is analyzed. The Committee of Ministers stresses the need to strike a balance between the right to freedom of expression and the right to be free from discrimination when developing national laws aimed at combating hatred. However, the use of evaluative concepts in legislation significantly complicates this balance. An analysis of the practice of applying European laws against “hate speech” indicates a significant restriction of freedom of expression. This applies most of all to religious views, which also entails a violation of the right to freedom of religion and discrimination on the basis of religious affiliation. According to Recommendation CM/Rec(2022)16, criminal law methods of combating manifestations of hatred should be a last resort and be applied only for the most serious manifestations of hatred. It has been concluded that the use of evaluative concepts in criminal legislation is unacceptable. Criminal law measures to combat violations of the equality of citizens should be directed exclusively against specific manifestations of violence, damage to property, pogroms, discrimination against individual citizens or groups of persons on any grounds, as well as public calls for such specific acts. The prohibition of “hate speech” in its abstract, vague sense, which is contained, among other things, in Recommendation CM/Rec(2022)16, leads to a violation of the right to freedom of expression.