Комп’ютерний сленг як інструмент емоційної адаптації у текстовій онлайн-комунікації

Abstract

Дослідження присвячене вивченню комп’ютерного сленгу як засобу емоційної адаптації у текстовій онлайн-комунікації, зокрема його ролі у компенсації дефіциту невербальних сигналів. Актуальність теми зумовлена зростаючою значущістю цифрового спілкування, у якому емоційна складова часто втрачається через текстовий формат. Вивчення цього аспекту допомагає зрозуміти механізми адаптації мови до нових комунікативних умов, особливо у контексті глобалізації та міжкультурної взаємодії. Метою дослідження є визначення функцій комп’ютерного сленгу, його емоційного спектру, а також аналіз взаємозв’язку між рівнем емоційного інтелекту мовців і характером використання сленгових одиниць. У роботі використано міждисциплінарний підхід, який охоплює лінгвістичний, соціологічний та когнітивно-психологічний аналізи. Завдяки порівняльному аналізу комп’ютерного сленгу в українському, польському та російському цифровому середовищі було виявлено як спільні риси (інтернаціональність через англіцизми), так і локальні особливості. Мовні трансформації демонструють, як глобальні лексеми адаптуються до локальних культурних контекстів, зберігаючи свої семантичні функції. Окрему увагу приділено функціям комп’ютерного сленгу: скорочення інформації, вираження емоційного посилу та соціальної ідентифікації. Сленгові одиниці виконують емоційну функцію, особливо у неформальних спільнотах, де емоційна експресія проявляється у використанні специфічної лексики. Результати дослідження підкреслюють важливість емоційного інтелекту мовців у текстовій комунікації. Люди з високим емоційним інтелектом здатні краще адаптувати сленг до контексту, використовувати його для налагодження контакту та уникнення конфліктів. Натомість невдале застосування сленгу може спричинити комунікативні бар’єри.

The study focuses on the analysis of computer slang as a tool for emotional adaptation in text-based online communication, particularly its role in compensating for the lack of nonverbal signals. The relevance of the topic is driven by the increasing importance of digital interaction, where emotional components are often diminished in text-only formats. Exploring this aspect provides insights into how language adapts to new communicative conditions, especially in the context of globalization and intercultural interaction. The aim of the research is to define the functions of computer slang, explore its emotional spectrum, and analyze the relationship between the emotional intelligence of speakers and their use of slang units. The study employs an interdisciplinary approach, encompassing linguistic, sociological, and cognitive-psychological analyses. Through a comparative analysis of computer slang in Ukrainian, Polish, and Russian digital environments, both common features (internationalization through Anglicisms) and local peculiarities were identified. Linguistic transformations illustrate how global lexemes adapt to local cultural contexts while preserving their semantic functions. Particular attention is given to the functions of computer slang, including information compression, emotional expression, and social identification. Slang units serve an emotional function, particularly within informal communities, where emotional expressiveness is manifested through specific lexicon. The findings highlight the significance of speakers' emotional intelligence in text-based communication. Individuals with high emotional intelligence are better equipped to adapt slang to the context, use it to establish rapport, and avoid conflicts. Conversely, the misuse of slang can lead to communication barriers.