Корупційна злочинність: основні аспекти її кримінологічної характеристики

Abstract

Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту кримінологічної характеристики корупційної злочинності. Проаналізовано питання пов’язані із змістом ознак корупційної злочинності та його співвідношення із корупційним кримінальним правопорушенням. Автор акцентує увагу на тому, що корупційна злочинність як історично - мінливе, відносно масове, стійке, самодетермінуюче, системно-структурне, соціально негативне явище найбільш очевидно проявляється у корупційних кримінальних правопорушеннях. Проте, корупційна злочинність не ототожнюється з арифметичною сумою корупційних злочинів, оскільки додатково володіє ознаками, що надають їй особливих властивостей негативного соціального явища. Також у статті звернено увагу на те, що на відміну від корупційного кримінального правопорушення, корупційній злочинності притаманна самодетермінація (самовідтворення). Корупція створює умови свого відтворення завдяки тому, що негативно впливає на майбутній соціально-економічний та політичний порядок у державі. При цьому чим триваліший період масштабної корупції, тим більш проблемною буде протидія корупційній злочинності й усунення її наслідків. У статті автор також наголошує, що кримінологічна характеристика злочинності не враховує особистості злочинця, однак аналіз даного питання, в аспекті кримінологічної характеристики корупційної злочинності, доповнить та поглибить аналіз даного явища та є одним із аспектів аналізу рівня корупційної злочинності. Щодо характеристики корупціонера, необхідно орієнтуватися на чинне кримінальне законодавство, зокрема з огляду на те, кого законодавець відносить до суб’єктів корупційних кримінальних правопорушень. Законодавець поділяє корупцій-ні кримінальні правопорушення на дві групи, що водночас впливає на визначення їх суб’єкта. Якщо йдеться про корупційні кримінальні правопорушення, які вчиняються службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, то на цю ознаку, що обтяжує відповідальність, вказується у частинах других ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 410 КК України (виняток становить ст. 357 КК України, в якій така ознака зазначена в ч. 1 цієї статті), а отже, кваліфікація цих кримінальних правопорушень за частинами першими окреслених вище статей буде неможливою.

The article is devoted to highlighting the essence and content of the criminological characteristics of corruption crime. Issues related to the content of the signs of corruption crime and its correlation with corruption criminal offenses are analyzed. The author emphasizes that corruption crime as a historically variable, relatively massive, stable, self-determining, systemic-structural, socially negative phenomenon is most clearly manifested in corruption criminal offenses. However, corruption crime is not identified with the arithmetic sum of corruption crimes, since it additionally has features that give it special properties of a negative social phenomenon. The article also draws attention to the fact that, unlike corruption criminal offenses, corruption crime is characterized by self-determination. Corruption creates the conditions for its reproduction due to the fact that it negatively affects the future socio-economic and political order in the state. At the same time, the longer the period of large-scale corruption, the more problematic it will be to counteract corruption crime and eliminate its consequences. In the article, the author also emphasizes that the criminological characteristics of crime do not take into account the personality of the criminal, however the analysis of this issue, in terms of the criminological characteristics of corruption crime, will complement and deepen the analysis of this phenomenon and is one of the aspects of the analysis of the level of corruption crime. Regarding the characteristics of a corrupt person, it is necessary to focus on the current criminal legislation, in particular, considering who the legislator considers to be the subjects of corruption criminal offenses. The legislator divides corruption criminal offenses into two groups, which at the same time affects the definition of their subject.