Забезпечення прокурором законності під час закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності

Abstract

У статті досліджено інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності, як одну із форм закінчення досудового розслідування. Констатовано, що ця форма є специфічним видом кримінальної процесуальної діяльності, що базується на відмові держави, яку представляє прокурор, від пред’явлення публічного обвинувачення підозрюваному на підставах, передбачених Кримінальним кодексом України. Встановлено, що лише прокурор, як суб’єкт процесуального рівня та масштабу може поступитися виконанням кримінальної процесуальної функції кримінального переслідування з тим щоб клопотати перед судом про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Акцентовано увагу на тому, що саме прокурор має керувати слідчим, дізнавачем та направляти їх обвинувальну діяльність таким чином щоб кримінальне переслідування було законним та обґрунтованим, а також об’єктивним на стільки щоб адекватно враховувати ті можливості, які законодавством надані стороні захисту, зокрема підозрюваному, обвинуваченому. Обґрунтовано, що дискусійним питанням є роз’яснення особі права звільнення від кримінальної відповідальності, однак формально не встановлено суб’єкта такого роз’яснення, а за змістом не визначений обсяг тих положень, які мають бути роз’яснені. При цьому зроблено висновок, що саме прокурор як гарант реалізації засади законності має забезпечити не лише формальне застосування норми законодавства зокрема щодо ознайомлення особи з її правами щодо звільнення від кримінальної відповідальності, але й забезпечити застосування законодавства у вигляді належного роз’яснення прав особи з тим щоб переконатися що особа усвідомлює усі наслідки такого рішення, у тому числі нереабілітуючий характер такого рішення. Аналізуючи норму викладену у ч. 2 ст. 286 КПК України, встановлено, що прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду, що означає відмову від подальшого пошуку викривальних доказів, що для сторони обвинувачення є значним кроком назустріч підозрюваному. Звернуто увагу на тому, що під час застосування звільнення особи від кримінальної відповідальності відмічається певна завуальованість визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, що інколи призводить до не усвідомлення особою нереабілітуючого характеру та наслідків для себе у разі застосування такого виду закінчення досудового розслідування. Констатовано, що лише прокурор має складати відповідне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та визначати подальшу долю обвинувачення.

The article examines the institution of releasing a person from criminal liability as one of the forms of ending the pre-trial investigation. It was established that this form is a specific type of criminal procedural activity, based on the refusal of the state, represented by the prosecutor, to present a public accusation to the suspect on the grounds provided for by the Criminal Code of Ukraine. It has been established that only the prosecutor, as a subject of procedural level and scale, can cede the performance of the criminal procedural function of criminal prosecution in order to petition the court for the release of a person from criminal responsibility. Attention is focused on the fact that it is the prosecutor who must lead the investigator, the inquirer and direct their incriminating activities in such a way that the criminal prosecution is legal and justified, as well as objective enough to adequately take into account the opportunities provided by the law to the defense, in particular to the suspect, the accused. It is substantiated that the debatable issue is the clarification of the person’s right to exemption from criminal liability, however, the subject of such clarification has not been formally established, and the content of the provisions that must be clarified has not been determined. At the same time, it was concluded that it is the prosecutor, as the guarantor of the implementation of the principle of legality, who must ensure not only the formal application of legislation, in particular, regarding the familiarization of a person with his rights regarding exemption from criminal liability, but also to ensure the application of legislation in the form of a proper explanation of the rights of the person in order to make sure that the person is aware of all the consequences of such a decision, including the non-rehabilitative nature of such a decision. Analyzing the norm set forth in part. 2 Art. 286 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, it is established that the prosecutor prepares a petition for release from criminal liability and sends it to the court without conducting a full pre-trial investigation, which means a refusal to further search for incriminating evidence, which for the prosecution is a significant step towards the suspect. Attention is drawn to the fact that during the application of the release of a person from criminal responsibility, a certain veiling of recognition of the person guilty of a criminal offense is noted, which sometimes leads to the person not realizing the non-rehabilitative nature and consequences for himself in the event of the application of this type of termination of the pre-trial investigation. It was established that only the prosecutor should prepare the appropriate request for release from criminal liability and determine the further fate of the prosecution.