Modern armed conflicts: compliance with the standards of international humanitarian law

Abstract

The article examines the current state of development of international humanitarian law (IHL) and identifies the main challenges facing its implementation in the context of modern armed conflicts. The authors outline the problems of adapting IHL to modern challenges, such as hybrid conflicts, the increasing role of non-state actors, the use of new technologies, and the politicisation of international justice. Special attention is paid to the role of states, international organisations, non-state armed groups and individuals in ensuring the effectiveness of IHL. Particular attention is paid to the role of non-state actors, in particular armed groups, separatist groups and terrorist organisations, which are increasingly involved in modern conflicts. It is noted that such actors often violate the fundamental principles of IHL. The authors analyse examples of gross violations of IHL, in particular, in Syria, Yemen, the Central African Republic, and the Sahel region.Asymmetric conflicts characterised by inequality between the parties pose additional challenges to IHL. The use of terrorist methods, guerrilla tactics and information operations makes it difficult to comply with the principles of humanity and distinction. In addition, the authors draw attention to the problem of identifying the subjects of cyber threats, which complicates the application of relevant IHL rules in the context of modern technologies. The article suggests ways to improve IHL in view of the new realities of war. The main measures include the development of specialised rules to regulate the behaviour of non-state actors, adaptation of humanitarian law provisions to the specifics of the latest technologies, including unmanned aerial vehicles and cyber weapons, and the creation of international and regional mechanisms for the prosecution of violators. Of particular importance is the expansion of the jurisdiction of international judicial bodies, such as the International Criminal Court, and the establishment of regional tribunals. It is concluded that ensuring the effectiveness of IHL in the current environment requires the adaptation of its norms to modern challenges and close cooperation of the international community. Only a comprehensive approach combining the improvement of legal mechanisms and strengthening of international cooperation can ensure the relevance and effectiveness of humanitarian law in the context of modern conflicts.

У статті досліджується сучасний стан опрацювання проблематики міжнародного гуманітарного права (МГП) та визначаються основні виклики, що постають перед його реалізацією в умовах сучасних збройних конфліктів. Окреслено проблеми адаптації норм МГП до сучасних викликів, таких як гібридні конфлікти, збільшення ролі недержавних суб’єктів, використання новітніх технологій, а також політизація міжнародного правосуддя. Проаналізовано значення держав, міжнародних організацій, недержавних збройних формувань та окремих осіб у забезпеченні ефективності МГП.Особливу увагу звернено на роль недержавних суб’єктів, зокрема збройних формувань, сепаратистських угруповань і терористичних організацій, які дедалі частіше беруть участь у сучасних конфліктах. Відзначено, що такі суб’єкти нерідко по-рушують основоположні принципи МГП. Проаналізовано приклади грубих порушень МГП, зокрема в Сирії, Ємені, Центральноафриканській Республіці, а також у регіоні Сахелю.Асиметричні конфлікти, що характеризуються нерівністю між сторонами, створюють додаткові виклики для МГП. Використання терористичних методів, партизанської тактики та інформаційних операцій ускладнює дотримання принципів гуманності й розрізнення. Крім того, автори звертають увагу на проблему ідентифікації суб’єктів кіберзагроз, що ускладнює застосування відповідних норм МГП у контексті сучасних технологій. У статті запропоновано шляхи вдосконалення МГП з урахуванням нових реалій війни. Серед основних заходів – розробка спеціалізованих норм для регулювання поведінки недержавних суб’єктів, адаптація положень гуманітарного права до специфіки новітніх технологій, зокрема безпілотних літальних апаратів і кіберзброї, а також створення міжнародних і регіональних механізмів переслідування порушників. Особливе значення має розширення юрисдикції міжнародних судових органів, таких як Міжнародний кримінальний суд, і створення регіональних трибуналів. Підсумовується, що забезпечення ефективності МГП у сучасних умовах вимагає адаптації його норм до сучасних викликів і тісної співпраці міжнародної спільноти. Лише комплексний підхід, що поєднує вдосконалення правових механізмів і посилення міжнародного співробітництва, здатний забезпечити актуальність і дієвість гуманітарного права в умовах сучасних конфліктів.