Логіко-методологічні основи розсуду суб’єктів правозастосування

Abstract

У пропонованій статті здійснено спробу дослідити розсуд суб’єктів правозастосування в контексті його логіко-методологічних основ. Це зумовлено передусім тим, що при вивченні доступних за темою напрацювань хоч і було встановлено доволі значний діапазон наукових робіт на предмет заданої проблематики, та, поряд з цим, відчувається дефіцит робіт, спрямованих на віднайдення способів, які унеможливлять чи хоча б мінімізують негативні прояви розсуду суб’єктів правоза-стосування при здійсненні ними дискреційних повноважень. У дослідженні відстоюється думка (яка опирається на погляди закордонних та вітчизняних науковців і практиків), що основами розсудових процедур є передусім логіко-методологічні підвалини таких міркувань, бо інакше така дискреція може перетворитися в суб’єктивізм чи навіть у процесуальне свавілля. В результаті проведеного дослідження з’ясовано та сформовано висновок, що розсуд суб’єктів правозастосування має чітко узгоджуватися з логічними принципами побудови міркувань, шляхом забезпечення підвищення ступеня об’єктивності та оптимізації дискреційних рішень, позаяк таке узгодження здатне значно розширити можливості об’єктивізації критеріїв оцінки доказів, упорядкувати процес формування дискреційних рішень та доказовість розсуду суб’єктів правозастосування, заснованих не лише на суб’єктивному внутрішньому переконанні, але й на обґрунтуванні цього переконання об’єктивно-логічним законам раціональності. Стаття є оригінальною, так як розсуд суб’єктів правозастосування досі у такий спосіб ніхто не досліджував й доволі актуальною, адже в юридичних колах вже давно точаться дискусії на предмет необхідності розсуду, як інструменту правозастосування, особливо в наш час, коли суспільство прагне відкритості та зрозумілості того чи іншого рішення. Дослідження має й практичну значущість, бо ж неможливо збагнути той чи інший предмет або явище, якщо вони не пояснювані з логічної точки зору. Порушена в цій статті проблематика, вочевидь, повинна стати предметом більш глибокого вивчення на рівні монографічних досліджень й бути приводом для подальших наукових диспутів.

The proposed article attempts to investigate the discretion of law enforcement subjects in the context of its logical and methodological foundations.This is due primarily to the fact that when studying the available works on the topic, although a fairly significant range of scientific works on the subject of the given problem was established, along with this, there is a significant shortage of works aimed at finding ways to prevent, or at least minimize, negative manifestations discretion of law enforcement subjects when exercising their discretionary powers. The research advocates the opinion (which is based on the views of foreign and domestic scientists and practitioners) that the basis of discretionary procedures are primarily the logical and methodological foundations of such considerations, because otherwise such discretion can turn into subjectivism or even procedural arbitrariness. As a result of the righteous research, the conclusion was clarified and formed that the judgment of law enforcement subjects should be clearly consistent with the logical principles of reasoning, by ensuring an increase in the degree of objectivity and optimization of discretionary decisions, because such an agreement can significantly expand the possibilities of objectifying the criteria for evaluating evidence, streamline the process of forming discretionary decisions and the evidentiary nature of the judgment of law enforcement subjects, based not only on subjective internal conviction, but also on the substantiation of this conviction by objective-logical laws of rationality. The article is very original, since no one has investigated the discretion of law enforcement subjects in this way until now, and it is quite relevant, since legal circles have long been discussing the need for discretion as a tool of law enforcement, especially in our time, when society strives for openness and clarity of this or that decision. The research also has great practical significance, because it is impossible to understand this or that subject or phenomenon if they are not explained from a logical point of view. The issues raised in this article should obviously become the subject of deeper study at the level of monographic studies and be a reason for further scientific debates.