Особливості тлумачення оціночних понять адміністративного судочинства: аналіз доктринальних підходів

Abstract

У статті автором зроблено спробу визначити крізь призму аналізу доктринальних підходів особливості тлумачення оціночних понять адміністративного судочинства. Підкреслено, що актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю глибшого теоретичного осмислення доктринальних підходів до тлумачення оціночних понять у адміністративному судочинстві. Доктринальний аналіз таких понять, як «обґрунтованість», «розсуд», «належність доказів», «пропорційність», має важливе значення для формування стабільної судової практики та підвищення рівня правової визначеності. Наголошено, що важливість дослідження також полягає у тому, що адміністративні суди здійснюють контроль за діяльністю органів державної влади, забезпечуючи дотримання принципів законності та справедливості. Відтак, правильне розуміння та узгоджене застосування оціночних понять сприятиме ефективному захисту прав громадян, прозорості судового процесу та зміцненню довіри до судової влади. Аналіз доктринальних підходів у цьому контексті дозволить розкрити різні методологічні засади, що використовуються у тлумаченні таких понять, та сприятиме їх систематизації в науковій і судовій практиці. Підкреслено, що в цілому поділяючи думки згаданих у статті вчених щодо проблем тлумачення оціночних понять адміністративного судочинства, і запропоновані окремими із них шляхи їх вирішення, відзначено, що переконання автора будь-яка нормативна стандартизація тлумачення оціночних понять, закріплення уніфікованих підходів до їх використання та інші аналогічні кроки жодним чином не будуть сприяти вирішенню проблем, пов’язаних з їх правильною та ефективною інтерпретацією. Наголошено на тому, що законодавче унормування таких питань суперечить правовій природі оціночного поняття, суть якого головним чином зводиться до того, щоб у тій чи іншій спірній ситуації суд, маючи належні (фактично надані адміністративним розсудом) дискреційні повноваження, міг сприяти не тільки захисту прав і свобод особи, але і їх ефективній реалізації.

The author of the article attempts to determine, through the lens of doctrinal approaches, the peculiarities of interpreting evaluative concepts in administrative proceedings. It is emphasized that the relevance of this study is driven by the need for a deeper theoretical understanding of doctrinal approaches to the interpretation of evaluative concepts in administrative adjudication. A doctrinal analysis of concepts such as “justification,” “discretion,” “admissibility of evidence,” and “proportionality” is of significant importance for the formation of stable judicial practice and the enhancement of legal certainty.The study underscores that the significance of this research also lies in the fact that administrative courts exercise control over the activities of state authorities, ensuring adherence to the principles of legality and justice. Consequently, the proper understanding and consistent application of evaluative concepts will contribute to the effective protection of citizens’ rights, the transparency of judicial proceedings, and the strengthening of public trust in the judiciary. The analysis of doctrinal approaches in this context allows for an exploration of various methodological foundations used in the interpretation of such concepts and facilitates their systematization in both academic and judicial practice.It is highlighted that, while generally supporting the views of the scholars cited in the article regarding the issues of interpreting evaluative concepts in administrative proceedings and the solutions proposed by some of them, the author asserts that any normative standardization of the interpretation of evaluative concepts, the establishment of unified approaches to their application, and other similar measures will in no way contribute to resolving the problems associated with their proper and effective interpretation. It is emphasized that legislative regulation of such matters contradicts the legal nature of evaluative concepts, whose essence primarily lies in ensuring that, in any given dispute, the court exercising the discretionary powers granted through administrative discretion is able to facilitate not only the protection of individual rights and freedoms but also their effective realization.