Концепт wealth у пізньому вікторіанському дискурсі

Abstract

Вікторіанська епоха (1837–1901) була періодом глибоких соціальних, економічних і культурних перетворень, спричинених індустріалізацією, урбанізацією та розширенням Британської імперії. Центральним у цих змінах була концепція багатства, яка відіграла ключову роль у формуванні цінностей, прагнень і тривог вікторіанського суспільства. Багатство у вікторіанському контексті було не просто мірилом економічного процвітання, а й складною структурою, переплетеною з мораллю, соціальним класом, промисловим прогресом та індивідуальною ідентичністю. Вивчення того, як багатство було представлено та обговорювалося у вікторіанському дискурсі, дає змогу зрозуміти напруженість і протиріччя цього динамічного періоду. У статті досліджується багатогранні способи розуміння, репрезентації та критики багатства у Вікторіанську епоху (1837–1901). Цей період промислової та імперської експансії спричинив значні економічні перетворення, в результаті чого багатство стало центральною темою культурних, моральних і політичних дебатів того часу. У статті розглядається багатство як більше, ніж міра матеріального добробуту, аналізуючи його глибші наслідки для моралі, соціального класу та індивідуальної ідентичності вікторіанського суспільства. У статті також розглядається метафорична мова, яка використовується для обговорення багатства у вікторіанській літературі. Багатство часто зображується через метафори зростання і занепаду, світла і темряви або плинності, що відображає амбівалентність вікторіанського ставлення до матеріального процвітання. Моральний дискурс того часу часто розглядав багатство як винагороду за працьовитість і перевірку моральної чесності, узгоджуючи з протестантською трудовою етикою та вікторіанськими ідеалами респектабельності. Крім того, у статті висвітлюється перетин багатства з соціальними структурами, досліджується, як економічне процвітання зміцнювало або кидало виклик жорсткій класовій ієрархії вікторіанської епохи. Також розглядається роль філантропії та соціальної відповідальності з обговоренням того, як багатство використовувалося для вирішення соціальної несправедливості, як це видно в працях таких реформаторів, як Чарльз Діккенс. Аналізуючи мовні та культурні уявлення про багатство, стаття сприяє розумінню того, як вікторіанське суспільство домовлялося про складність економічного зростання та його етичні наслідки. Дослідження пропонує зрозуміти постійний вплив цих уявлень на сучасне сприйняття багатства та соціальної справедливості.

The Victorian era (1837–1901) was a period of profound social, economic, and cultural transformation, driven by industrialization, urbanization, and the expansion of the British Empire. Central to these shifts was the concept of wealth, which played a pivotal role in shaping Victorian society's values, aspirations, and anxieties. Wealth in the Victorian context was not merely a measure of economic prosperity but also a complex construct intertwined with morality, social class, industrial progress, and individual identity. Examining how wealth was represented and debated in Victorian discourse offers insights into the tensions and contradictions of this dynamic period. The article explores the multifaceted ways in which wealth was understood, represented, and critiqued during the Victorian era (1837–1901). This period of industrial and imperial expansion created significant economic transformations, resulting in wealth becoming a central topic in the cultural, moral, and political debates of the time. The article examines wealth as more than a measure of material prosperity, analyzing its deeper implications for morality, social class, and individual identity within Victorian society.The article also delves into the metaphorical language used to discuss wealth in Victorian literature. Wealth is often depicted through metaphors of growth and decay, light and darkness, or fluidity, reflecting the ambivalence of Victorian attitudes toward material prosperity. The moral discourse of the time often framed wealth as both a reward for industriousness and a test of moral integrity, aligning with the Protestant work ethic and Victorian ideals of respectability. Furthermore, the article highlights the intersection of wealth with social structures, examining how economic prosperity reinforced or challenged the rigid class hierarchies of the Victorian era. The role of philanthropy and social responsibility is also considered, with discussions on how wealth was utilized to address social injustices, as seen in the writings of reformers like Charles Dickens. By analyzing the linguistic and cultural representations of wealth, the article contributes to understanding how Victorian society negotiated the complexities of economic growth and its ethical implications. The study offers insights into the enduring influence of these representations on modern perceptions of wealth and social justice.