The role of cyber neologisms in modern English-language internet discourse

Abstract

The article considers the role of cyber neologisms in the modern English Internet discourse, identifies their main functions, structure and influence on language communication. The article analyses the doctrine of scientists regarding the concept of “cyber neologisms” and explains the term as a new lexical unit created on the basis of various types of morphological word formation in order to describe phenomena, processes and objects related to the development of cybernetics, the Internet, digital and computer technologies and the information sphere, while forming an up-to-date linguistic picture of the world. Particular attention is paid to the functions of cyber neologisms, in particular, to simplify the transfer of information, designate new phenomena and strengthen the identity of online communities. The types of morphological word formation of cyber neologisms are distinguished: affixation (including the use of prefixes, suffixes or their combinations to form new words); word compounding (combining two or more bases to create a compound word); conversion (transferring a word from one part of speech to another without changing its form); reversion (forming a new word by truncating endings or suffixes); contamination (combining elements of different words to form a new one); abbreviation (forming new words through truncation, abbreviation, acronym). The study examines examples of cyber neologisms based on the material of the BBC online newspaper for 2024 and their role in enriching the lexical composition of the English language. Taking into account the quantitative data obtained, it is worth presenting statistical data on the use of the main types of morphological word formation of cyber neologisms, based on the selected corpus: word formation (45%), affixation (19%), conversion (15%), contraction (15%), contamination (4%), reversion (2%) (Figure 2). The article also highlights the cultural and social aspects of the use of cyber neologisms, in particular their impact on the formation of digital culture. Thus, cyber neologisms are not only a means of communication, but also a reflection of the dynamic processes of transformation of modern society and language. The conclusions of the study give better understanding of the interaction of language, culture and innovation in the age of new technologies.

У статті розглянуто роль кібернеологізмів у сучасному англійському Інтернет-дискурсі, виокремлено основні функції, структуру і вплив на мовну комунікацію. Проаналізовано вчення науковців щодо поняття «кібернеологізми» та розтлумачено термін як нову лексичну одиницю, створену на основі різних видів морфологічного словотвору, з метою опису явищ, процесів і об’єктів, які пов’язані із розвитком кібернетики, Інтернету, цифрових, комп’ютерних технологій й інформаційної сфери, формуючи при цьому актуальну мовну картину світу. Особлива увага приділяється функціям кібернеологізмів, зокрема спрощенню передачі інформації, позначенню нових явищ та зміцненню ідентичності інтернет-спільнот. Виокремлено види морфологічного словотвору кібернеологізмів: афіксація (включає використання префіксів, суфіксів або їх комбінацій для утворення нових слів); словоскладання (об’єднання двох або більше основ для створення складного слова); конверсія (перехід слова з однієї частини мови в іншу без зміни його форми); реверсія (утворення нового слова шляхом усічення закінчень чи суфіксів); контамінація (комбінування елементів різних слів для утворення нового); скорочення (утворення нових слів через усічення, абревіацію, акронімію). У дослідженні розглянуто приклади кібернеологізмів на матеріалі Інтернет-газети BBC за 2024 рік та їхню роль у збагаченні лексичного складу англійської мови. Враховуючи отримані дані кількісних даних, варто презентувати статистичні дані використання основних видів морфологічного словотвору кібернеологізмів, на основі відібраного корпусу: словоскладання (45%), афіксація (19%), конверсія (15%), скорочення (15%), контамінація (4%), реверсія (2%) (рисунок 2). Також висвітлено культурні та соціальні аспекти використання кібернеологізмів, зокрема їхній вплив на формування цифрової культури. Отже, кібернеологізми є не лише засобом комунікації, а й відображенням динамічних процесів трансформації сучасного суспільства та мови. Висновки дослідження дозволяють якісніше зрозуміти взаємодію мови, культури й інновацій у час новітніх технологій.