Оцінний потенціал займенника в українській і англійській мовах

Abstract

Стаття присвячена дослідженню оцінного потенціалу займенників в українській та англійській мовах у контексті сучасної лінгвоаксіології – наукового напряму, що вивчає оцінні аспекти мовної системи. Займенник як лексико-граматична одиниця має унікальні властивості, які дають змогу словам цієї частини мови виконувати функцію моделювання аксіологійності, що виявляється в його здатності набувати прагматичних значень. У статті здійснюється порівняння функційно-прагматичного навантаження займенників української і англійської мов, виявлено подібності та відмінності в аксіологійних стратегіях їх використання. Особливу увагу приділено функційній семантиці займенників, зокрема їх ролі у вираженні оцінних значень за допомогою таких аксіологійних моделей: «Я + ТИ = МИ», «Я – ТИ», «Я – ВИ», «МІЙ + ТВІЙ = НАШ», а також у конструюванні емоційної амбівалентності за допомогою актуалізації моделей «Я – НІХТО», «МИ – НІХТО». Розглянуто явище «перемикання особи» в українській мові, що відсутнє в англійській через її граматичні особливості. Порівняльний аналіз дав змогу визначити відмінності між оцінними можливостями українських і англійських займенників, включаючи аспекти формального вираження та семантичного змісту. Установлено, що українські займенники можуть входити в структуру синтаксичних фразеологізмів у разі, коли моделюються незайменникові експресивні значення і смисли або ж їх уживають в оказіональних формах. Англійській мові властиве моделювання подібних значень через займенниково-прийменникові конструкції, але такі форми менш варіативні. У статті проаналізовано випадки пропуску займенників як способу створення значень безособовості, що характерно для українського мовлення. Порівняння з англійською мовою показує, що така практика менш поширена в англомовній традиції. У дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних лінгвістичних методів, зокрема це описовий, інтерпретативний, класифікаційний, дикурсивний та компаративний, що дають змогу презентувати авторську концепцію й повноцінно висвітлити поставлену мету. Результати дослідження демонструють багатогранність аксіологійного потенціалу займенників і їх важливу роль у вербалізації оцінних значень. Це сприяє подальшому розвитку граматики оцінки та поглибленню знань про функції займенників у різних мовах і культурах. Зроблено висновок, що займенник є важливим компонентом аксіологійного виміру граматики, здатним моделювати систему значень і смислів у різних комунікативних ситуаціях. Вивчення цього феномену має значний потенціал для подальших досліджень у галузях когнітивної лінгвістики, дискурс-аналізу та стилістики. Виконане дослідження сприяє розвитку порівняльної морфології української і англійської мов, зокрема компаративної морфології оцінки та методики викладання англійської мови в україномовній аудиторії. Стаття свідчить про важливість вивчення займенників в новій функційно-прагматичній парадигм знань, ураховуючи й граматику інтиму, поетичну граматику, граматику креативу та ін., що відкриває перспективи для наукових досліджень.

The article focuses on the evaluative potential of pronouns in Ukrainian and English within the context of modern linguo- axiology – a scientific field that examines the evaluative aspects of language systems. As a lexico-grammatical unit, the pronoun possesses unique properties that enable words of this part of speech to model axiology, which manifests in their ability to acquire pragmatic meanings. The article compares the functional-pragmatic load of pronouns in Ukrainian and English, identifying similarities and differences in their axiological strategies of use. Particular attention is paid to the functional semantics of pronouns, especially their role in expressing evaluative meanings through such axiological models as "I + YOU = WE" («Я + ТИ = МИ»), "I – YOU" («Я – ТИ»), "I – YOU (formal)" («Я – ВИ»), "MY + YOUR = OUR" («МІЙ + ТВІЙ = НАШ»), and in constructing emotional ambivalence via the models "I – NOBODY" («Я – НІХТО»), "WE – NOBODY" («МИ – НІХТО»). The phenomenon of "person-switching" in Ukrainian, absent in English due to its grammatical peculiarities, is also explored. A comparative analysis reveals differences in the evaluative potential of Ukrainian and English pronouns, including aspects of formal expression and semantic content. It is established that Ukrainian pronouns can be part of syntactic idiomatic expressions, modeling non-pronominal expressive meanings and senses or being used in occasional forms. In contrast, English models similar meanings through pronoun-preposition constructions, which exhibit less variability. The article analyzes cases of pronoun omission as a means of creating impersonal meanings, typical for Ukrainian speech, whereas this practice is less common in English tradition. The study employs a range of general scientific and specialized linguistic methods, including descriptive, interpretative, classificatory, discursive, and comparative approaches, allowing the author to present an original concept and comprehensively address the research objectives. The results of the study demonstrate the multifaceted axiological potential of pronouns and their significant role in verbalizing evaluative meanings. This contributes to the further development of the grammar of evaluation and deepens the understanding of pronoun functions across different languages and cultures. It is concluded that the pronoun is a crucial component of the axiological dimension of grammar, capable of modeling systems of meanings and senses in various communicative situations. The exploration of this phenomenon holds substantial potential for further research in cognitive linguistics, discourse analysis, and stylistics. The study advances comparative morphology of Ukrainian and English, particularly in evaluative morphology, and enriches methodologies for teaching English to Ukrainian-speaking audiences. The article highlights the importance of studying pronouns within a new functional-pragmatic paradigm, taking into account intimacy grammar, poetic grammar, creative grammar, and more, thus opening new prospects for scientific inquiry.