Поняття та правова природа категорії «підозра»

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань розуміння кримінальної процесуальної категорії «підозра». З урахуванням складності цієї категорії визначено окремі існуючі в науковій літературі трактовки категорії «підозра», встановлено їх правову природа. Запропоновано комплексний підхід до розуміння підозри з обов’язковим урахування складності цієї категорії та її аналізу в кримінальному процесуальному значенні.Досліджуючи теоретичні концепції підозри, що відповідають сучасним вимогам розкриття та розслідування злочинів з одного боку, та захисту прав та законних інтересів особи, яка опинилася під підозрою у кримінальному провадженні – з іншого, визначено, що: підозра є інститутом кримінального процесуального права, який включає в себе всю сукупність кримінальних процесуальних норм, які регламентують суспільні відносини, що виникають у процесі розслідування злочинів, між особами, уповноваженими здійснювати кримінальне переслідування, та особами, які мають відношення до скоєння злочину (підозрюваними), і спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні; підозрою є припущення, на основі наявних у справі даних, щодо відношення особи до скоєння злочину, яке ще не знайшло остаточного посвідчення та підтвердження, у зв’язку з чим його сутність перебуває під сумнівом у слідчого та/або прокурора, який висунув його; підозра є етапом (стадією) досудового розслідування, що передує обвинуваченню.У зв’язку з відсутністю у вітчизняному законодавстві легального визначення поняття «підозра», запропоновано доповнити ст. 3 КПК України п. 13-1 наступного змісту: підозра – це припущення слідчого та/або прокурора про причетність особи до вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, виражене у відповідному процесуальному рішенні та обґрунтоване наявними у кримінальному провадженні матеріалами, що підлягає подальшій перевірці з метою підтвердження чи спростування.

The article is devoted to the study of problematic issues of understanding the criminal procedural cat-egory of «suspicion». Taking into account the complexity of this category, some existing interpretations of the category of «suspicion» in the scientific literature have been identified, and their legal nature has been established. A comprehensive approach to understanding the suspicion is proposed, taking into account the complexity of this category and its analysis in the criminal procedural sense.Examining the theoretical concepts of suspicion that meet modern requirements for the detection and investigation of crimes on the one hand, and protection of the rights and legitimate interests of a person suspected of criminal proceedings - on the other, it is determined that: suspicion is an institution of criminal procedure the whole set of criminal procedural norms that regulate public relations arising in the process of investigating crimes, between persons authorized to prosecute and persons involved in the commission of a crime (suspects), and aimed at establishing the truth in criminal proceedings; the suspicion is the assumption, based on the available data in the case, about the attitude of a person to the commission of a crime, which has not yet found final evidence and confirmation, in connection with which its essence is questioned by the investigator and / or prosecutor who nominated him; the suspicion is the stage (stage) of the pre-trial investigation that precedes the indictment.Due to the lack of legal definition of the concept of «suspicion» in domestic law, it is proposed to sup-plement Art. 3 of the CPC of Ukraine, item 13-1, reads as follows: suspicion is an assumption of an inves-tigator and / or prosecutor about a person’s involvement in an act that contains signs of a criminal offense, expressed in the relevant procedural decision and substantiated by available materials in criminal proceed-ings. for the purpose of confirmation or refutation.