Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/72858
Title: | Епітет як маркер семантико-стилістичної модифікації детермінованої лексеми |
Other Titles: | Epithet as a marker of semantic-stylistic modification of a determined lexem |
Authors: | Куньч, З. Й. |
Keywords: | термін, детермінування, функційна детермінація, лексико-семантична детермінація, семантико-стилістична детермінація, епітет, term, determination, functional determination, lexical-semantic determination, semantic-stylistic determination, epithet |
Issue Date: | 2024 |
Publisher: | Видавничий дім "Гельветика" |
Citation: | Куньч, З. Й. Епітет як маркер семантико-стилістичної модифікації детермінованої лексеми / З. Й. Куньч // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Вип. 38. – С. 62–66. – Бібліогр.: с. 66 (17 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/38/12.pdf |
Series/Report no.: | Закарпатські філологічні студії; |
Abstract: | Статтю присвячено аналізові семантико-стилістичних модифікацій термінної лексики поза межами наукового
стилю на прикладі епітета. Добір фактологічного матеріалу для філологічного аналізу здійснено в Загальному регіонально анотованому корпусі української мови GRAC, де створено підкорпус media_all_20-21_all-macroreg. З нього
вибрано 1757 цитат з лексемою вірус, в яких ця лексема поєднується з узгодженими означеннями. Проведено
семантико-стилістичний аналіз вибраних цитат, що дає змогу покласифікувати матеріали дослідження з урахуванням рівнів детермінування (функційний, лексико-семантичний і семантико-стилістичний). Для кожного рівня
проаналізовано семантичні видозміни, спричинені використанням термінів у сполученні з епітетами. На основі
семантико-стилістичного аналізу з’ясовано можливості досягнення стилістичного ефекту завдяки вживанню епітетів у поєднанні з детермінованою лексемою. З’ясовано, що найбільш численною групою лексем у функції епітета є якісні прикметники, які зазвичай містять семи ‘новизна’, ‘небезпечність’, ‘поширеність’, ‘підступність’ тощо:
агресивний, безжальний, жахливий, клятий, лютий, найстрашніший, небезпечний, новий, підступний, руйнівний,
складний, смертельний, смертоносний, справжній, страшний, сумнозвісний, таємничий, шкідливий. Сполучення
лексеми вірус із відносними прикметниками (політичний вірус, російський вірус, тоталітарний вірус тощо) відображають певні авторські інтенції, оскільки в такому разі спостерігаємо поширення семантики детермінованої лексеми на нові тематичні поля. На семантико-стилістичному рівні детермінування спостерігаємо поєднання в одній
фразі художніх засобів (тропів), найчастотнішими в нашій вибірці є поєднання епітета з персоніфікацією. Отож
детермінована лексема в публіцистичному дискурсі не лише служить для позначення певного наукового поняття,
але й у сполученні з узгодженим означенням, яке зазвичай виконує стилістичну роль епітета, завдяки долученню
нових семантичних нашарувань та підсиленню потрібних авторові сприяє створенню певного стилістичного ефекту,
посиленню художньої виразности, насиченню тексту експресією. The article is devoted to analyzing semantic-stylistic modifications of term vocabulary outside the scientific style using the example of an epithet. Factual material was selected for philological analysis in the General Regionally Annotated Corpus of the Ukrainian Language GRAC, where the subcorpus media_all_20-21_all-macroreg was created. From it, 1757 quotes with the lexeme virus were selected, and this lexeme is combined with agreed definitions. A semantic-stylistic analysis of the chosen quotes was conducted, which allows classifying the research materials, taking into account the levels of determination (functional, lexical-semantic, and semantic-stylistic). Semantic modifications caused by using terms in combination with epithets were analyzed for each level. Based on semantic-stylistic analysis, the possibilities of achieving a stylistic effect through the use of epithets in combination with a determinate lexeme were clarified. It was found that the most numerous group of lexemes in the epithet function are qualitative adjectives, which usually contain the seven ‘novelty,’ ‘danger,’ ‘prevalence,’ ‘insidiousness,’ etc.: aggressive, ruthless, terrible, cursed, fierce, the most terrible, dangerous, new, insidious, destructive, complex, deadly, deadly, accurate, scary, notorious, mysterious, harmful. The combinations of the lexeme virus with relative adjectives (political virus, Russian virus, totalitarian virus, etc.) reflect particular authorial intentions since, in this case, we observe the spread of the semantics of the determinate lexeme to new thematic fields. At the semantic-stylistic level of determination, we observe a combination of artistic means (tropes) in one phrase; the most frequent in our sample is the combination of an epithet with personification. Thus, a determined lexeme in journalistic discourse not only serves to denote the corresponding scientific concept but also in combination with a coordinated definition, which usually performs the stylistic role of an epithet by adding new semantic layers and strengthening those necessary for the author; it contributes to the creation of a particular stylistic effect, enhancing artistic expressiveness, saturating the text with expression. |
Type: | Text |
Publication type: | Стаття |
URI: | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/72858 |
ISSN: | 2663-4880 |
Appears in Collections: | Закарпатські філологічні студії Вип. 38. 2024 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
ЕПІТЕТ ЯК МАРКЕР СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНОЇ МОДИФІКАЦІЇ.pdf | 427.11 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.