Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/72861
Назва: | Комунікативно-прагматичні параметри ускладнених речень у поетичному тексті |
Інші назви: | Communicative and pragmatic parameters of simple complicated sentences in a poetic text |
Автори: | Тесліцька, Г. І. |
Ключові слова: | просте ускладнене речення, поетичний синтаксис, комунікативно-прагматичні параметри синтаксичних конструкцій, ускладнювальні компоненти, вторинна предикація, simple complex sentence, poetic syntax, communicative and pragmatic parameters of syntactic constructions, complicating components, secondary predication |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Тесліцька, Г. І. Комунікативно-прагматичні параметри ускладнених речень у поетичному тексті / Г. І. Тесліцька // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Вип. 38. – С. 78–82. – Бібліогр.: с. 82 (14 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/38/15.pdf |
Серія/номер: | Закарпатські філологічні студії; |
Короткий огляд (реферат): | У статті комплексно досліджено явище синтаксичного ускладнення структури простого речення, проаналізовано
семантико-синтаксичні та комунікативно прагматичні виміри однорідних членів, напівпредикативних компонентів,
вставних і вставлених конструкцій, звертань. Визначено функційний потенціал таких побудов у поетичному тексті
(твори В. Стуса), з’ясовано основні параметри категорії вторинної предикації, що її оприявнюють ці конструкції.
Схарактеризовано категорію імпліцитної предикації, зреалізовану цими синтаксичними побудовами в реальному,
комунікативно спрямованому мовленні, зокрема поетичному тексті. Поетичний синтаксис визначено як систему
спеціальних засобів побудови мовлення, що пов’язані зі своєрідністю зображуваних у творі характерів та життєвих
ситуацій, а також з авторським світобаченням.
Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій до проблем семантичного та комунікативного синтаксису, спроби створення семантичної теорії речення з урахуванням центрального
місця синтаксису в граматиці, асиметрії мовного знака, глибинних категорій речення. У цьому аспекті актуальним є аналіз простих ускладнених речень, зумовлений передовсім їхньою здатністю виокремлювати пріоритети особистості в акті
комунікації, під час якої мовець структурує пропозиції як динамічні або статичні, реченнєвооформлені або згорнуті.
Наведений фактичний матеріал дає підстави для висновку про велику місткість змісту ускладнювальних конструкцій, що виражають категоріальні значення некатегоріальними способами. Уживання таких компонентів у структурі речення поетичного тексту зумовлене насамперед прагненням автора до стилістичного урізноманітнення
мовних засобів, пояснюється гострою потребою стисло висловити у малому контексті думку, надати емоційності
висловленню, максимально навантажити конструкцію відповідним змістом. In the article the phenomenon of syntactic complication of the structure of a simple sentence is studied in detail, the semantic, syntactic and communicative-pragmatic dimensions of homogeneous elements, semi-predicative components, inserted and inserted constructions and appeals are analysed. The functional potential of such constructions in a poetic text (works of V. Stus) is determined, the main parameters of the category of secondary predication revealed by these constructions are clarified. The category of implicit predication realised by these syntactic constructions in real communicative speech, in particular in a poetic text, is characterised. The poetic syntax is defined as a system of special means of speech construction, which is connected with the originality of the characters and life situations depicted in the work, as well as with the author's world view. The relevance of the study is due to the general orientation of modern linguistic studies towards the problems of semantic and communicative syntax, attempts to create a semantic theory of the sentence, taking into account the central place of syntax in grammar, the asymmetry of the linguistic sign and the deep categories of the sentence. In this respect, the analysis of simple compound sentences is relevant, mainly because of their ability to highlight the priorities of the individual in the act of communication, in which the speaker structures sentences as dynamic or static, as sentence-formed or collapsed. From the material presented, it can be concluded that the content of complicated constructions expressing categorical meanings in a non-categorical way is very rich. The use of such components in the sentence structure of a poetic text is mainly due to the author's desire for stylistic variety of linguistic means, which is explained by the urgent need to express an idea in a small context, to add emotionality to the statement, to load the sentence with the relevant content as much as possible. Complicating components fill the sentence with a bright expressive colour, enhance poetic speech, emphasise its unique flavour, express an additional message, cursory associative remarks that supplement and expand the content, point out important details or new facts not foreseen at the first moment of thought formation, and specify the description of actions. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/72861 |
ISSN: | 2663-4880 |
Розташовується у зібраннях: | Закарпатські філологічні студії Вип. 38. 2024 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ПАРАМЕТРИ УСКЛАДНЕНИХ РЕЧЕНЬ.pdf | 417.83 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.