Своєрідність нарисів у доробку Івана Чендея (книга «Свалявські зустрічі»)

Abstract

Збірка нарисів лауреата Національної літературної премії ім. Т.Шевченка Івана Чендея (1922 – 2005) «Свалявські зустрічі» (1977) присвячена розповіді про Свалявський лісокомбінат і його працівників. Літератор звертає увагу на особливий мікроклімат підприємства, де можливе для людини гармонійне поєднання у віднайденні себе та служінні людям. Книзі І. Чендея притаманні елементи християнської середньовічної літератури. Біблійні аспекти простежуємо у символіці чисел: дванадцять (кількість творів у збірці), тридцять три (нарис «Воронич»); символіці образів: риби (нарис «Рибовод»), дерева (нарис «Лісоруби); охоплює автор категорії каяття і ласки Божої; оповідь розгортається як свідчення про незвичайні події. Своєрідність нарисів полягає також у помітних впливах на жанр патерикової новели та житія. Риси патерикової новели проявляються у семи нарисах («Під одним небом, на одній землі», «Воронич», «Лісники», «Рибовод», «Щедрота», «Микола Ілліч», «Окриленість») таким чином: баченням виробництва як незвичайного місця, де відбувається перетворення доль людей; сприйняттям праці як акту добровільного й усвідомленого служіння; показом сумлінного служіння, через яке обрані прилучаються до чуда (винаходи, інтуїція, звичайна незвичайність, новаторство, відкриття в собі нових обдаровань), що змінює на краще життя інших людей; актуалізацією тільки тієї частини історії життя людини, якою вона пов’язана із виробництвом; моральним уроком – сприйняти труд як шлях до духовного зростання людини, як чудо можливості співтворення світу. У нарисі «Джерела» спостерігаються риси житійної літератури: автор виписує родовід героя, вказуючи на його виняткові здібності, провіденціалізм, що приводить людину до певного роду діяльності, скромність і смиренність у служінні. І. Чендей крізь призму християнських джерел вияскравив велич людини праці. Впливи християнської літератури на світоглядну систему письменника пов’язані із набутими знаннями і вихованням у батьківському домі. Вихід збірки посприяв поверненню І.Чендея до активного письменницького життя після гонінь, пов’язаних із книгою «Березневий сніг» (1968).

The collection of essays “Svaliava Meetings” (1977), by the winner of Shevchenko National Prize Ivan Chendey (1922 – 2005), is devoted to the story of the Svaliava Timber Mill and its employers. The writer draws attention to the special microclimate of the enterprise, where one can find a harmonious combination of finding themselves and serving people. I. Chendey’s book has elements of Christian medieval literature. The biblical aspects can be traced in the symbolism of numbers: twelve (the number of works in the collection), thirty-three (essay “Voronych”); the symbolism of images: fish (essay “Fish Farmer”), trees (essay “Woodcutters”); the author covers the categories of repentance and God’s grace; the narrative unfolds as a statement of uncommon events. The uniqueness of the essays also lies in the noticeable influences of the patristic novella and the hagiography on the genre. The features of the patristic novella are manifested in seven essays (“Under One Sky, on One Earth”, “Voronich”, “Foresters”, “Fish Farmer”, “Generosity”, “Mykola Illich,” and “Inspiration”) the following ways: seeing production as an extraordinary place where people’s lives are transformed; perceiving labour as an act of voluntary and conscious service; showing conscientious service through which the chosen ones are involved in a miracle (inventions, intuition, ordinary uniqueness, innovation, discovery of new gifts) that changes the lives of others for the better; focusing solely on the person’s life story related to production; a moral lesson to perceive labour as a path to a person’s spiritual growth, as the miracle of cocreating the world. In the essay “Sources”, elements of hagiographic literature can be observed: the author traces the hero’s lineage, highlighting their exceptional abilities, providential guidance that leads them to a specific kind of activity, as well as humility and modesty in their service. I. Chendey, through the prism of Christian sources, highlighted the greatness of the working person. The influence of Christian literature on the writer’s worldview is tied to the knowledge and upbringing he received in his parental home. The release of the book contributed to Ivan Chendey’s return to active literary life after the persecution related to his book “March Snow” (1968).