Предмет і система криміналістики в поглядах Ганса Гросса

Abstract

Стаття присвячена проблемі систематизації криміналістичних знань. Відзначається, що в сучасних умовах вона вирішується шляхом створення двох відносно відокремлених теорій – вчення про предмет і вчення про систему криміналістики. Обґрунтовується теза про ключову роль у конструюванні системи криміналістики чіткого визначення її предмета та його структури. Предмет криміналістики є системно утворюючим фактором для змісту цієї науки. Це обумовлює необхідність об’єднання даної проблематики в межах єдиного криміналістичного вчення. Підкреслюється значущість для формування такого вчення використання історичного методу дослідження. З цієї позиції аналізується історична пам’ятка кінця XIX – початку ХХ століття – наукова праця Ганса Гросса «Керівництво для судових слідчих суддів як система криміналістики». Підкреслюється, що ця книга мала багато видань в різні роки і здобула надзвичайну популярність серед слідчих, прокурорів, суддів різних країн світу. Звертається увага, що даним науковим твором фактично було закладено фундамент криміналістики, на якому ця наука розвивалася в наступні роки. Цей розвиток відбувався як в практичному, так і в теоретичному аспектах. З урахування цього стверджується, що погляди Ганса Гросса щодо предмета і система криміналістики не втратили свого значення і в дійсний час. Зазначається, що їх аналіз дозволяє сучасним дослідникам зорієнтуватися у низці проблемних питань розвитку криміналістики, оцінити сучасні уявлення про шляхи їх вирішення. Зокрема, відзначаються дві ідеї видатного вченого: 1) криміналістика має своїм предметом вивчення двох видів діяльності – кримінальної діяльності і діяльності слідчого, що знаходить відображення в системі знань цієї науки; 2) система криміналістики має складатися із загальної та особливої частин за прикладом кримінального права, практична реалізація положень якого у судочинство здійснюється саме через криміналістику. Стверджується, що ці ідеї є цілком обґрунтованими і продуктивними та заслуговують на подальший їх розвиток з урахуванням сучасних наукових процесів.

The article is devoted to the problem of systematization of forensic knowledge. It is noted that in modern conditions it is solved by creating two relatively separate theories - the doctrine of the subject and the doctrine of the forensic system. The thesis about the key role in the construction of the forensics system of a clear definition of its subject and its structure is substantiated. The subject of criminology is a system-forming factor for the content of this science. This necessitates the unification of this problem within the framework of a single forensic science. The significance of the use of the historical research method for the formation of such a teaching is emphasized.From this point of view, the historical monument of the late 19th and early 20th centuries is analyzed - the scientific work of Hans Gross «Manual for judicial investigative judges as a system of criminology». It is emphasized that this book had many editions in different years and gained extreme popularity among investigators, prosecutors, and judges of different countries of the world. It should be noted that this scientific work actually laid the foundation of criminology, on which this science developed in the following years. This development took place in both practical and theoretical aspects. Taking this into account, it is argued that Hans Gross’s views on the subject and system of forensics have not lost their significance in modern times. It is noted that their analysis allows modern researchers to orient themselves in a number of problematic issues of the development of criminology, to evaluate modern ideas about ways to solve them. In particular, two ideas of the outstanding scientist are noted: 1) criminology has as its subject the study of two types of activity - criminal activity and the activity of the investigator, which is reflected in the knowledge system of this science; 2) the system of criminology should consist of general and special parts based on the example of criminal law, the practical implementation of whose provisions in the judiciary is carried out precisely through criminology. It is claimed that these ideas are well-founded and productive and deserve their further development taking into account modern scientific processes.