Використання штучного інтелекту в синхронному перекладі: переваги та виклики для фахівців-перекладачів

Abstract

Стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) спричинив кардинальні зміни в галузі перекладу, зокрема в синхронному перекладі. Інтелектуальні системи, такі як машинне навчання та нейронні мережі, поступово інтегруються в перекладацьку діяльність, пропонуючи нові можливості для автоматизації процесів. Використання ШІ дозволяє зменшити навантаження на перекладачів, підвищити швидкість передачі інформації та забезпечити багатомовну комунікацію в реальному часі. Основними перевагами застосування штучного інтелекту в синхронному перекладі є його здатність до швидкої обробки великих обсягів даних, аналізу контексту та навчання на основі попереднього досвіду. Використання технологій глибокого навчання сприяє покращенню якості перекладу, зменшенню кількості лексичних і граматичних помилок та адаптації до специфіки певних професійних галузей, зокрема медичної, юридичної та технічної. Попри очевидні переваги, існують виклики, з якими стикаються фахівці-перекладачі у зв’язку з впровадженням ШІ. Однією з основних проблем є недостатня здатність нейронних мереж відтворювати культурно-специфічні елементи мови, ідіоматичні вирази та емоційну забарвленість мовлення. Крім того, питання точності та відповідальності за кінцевий результат перекладу залишається відкритим, оскільки технології ШІ не завжди можуть правильно інтерпретувати складні комунікативні ситуації. Зміни в професійній діяльності перекладачів вимагають адаптації до нових умов праці, підвищення кваліфікації та вдосконалення навичок роботи з сучасними технологіями. Традиційні компетенції перекладачів доповнюються знаннями в галузі лінгвістичних технологій, постредагування машинного перекладу та роботи з програмним забезпеченням для синхронного перекладу. Отже, сучасний фахівець має поєднувати знання мов із технологічною грамотністю. Таким чином, використання штучного інтелекту в синхронному перекладі має значний потенціал для розвитку галузі, однак вимагає відповідного професійного реагування з боку перекладачів. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення технологій перекладу, розширення їхніх можливостей та збереження ролі людини як незамінного учасника перекладацького процесу.

The rapid development of artificial intelligence (AI) has brought about fundamental changes in the field of translation, in particular in simultaneous translation. Intelligent systems, such as machine learning and neural networks, are gradually being integrated into translation activities, offering new opportunities for automating processes. The use of AI allows reducing the workload on translators, increasing the speed of information transmission and ensuring multilingual communication in real time. The main advantages of using artificial intelligence in simultaneous translation are its ability to quickly process large amounts of data, analyze context and learn from previous experience. The use of deep learning technologies helps to improve the quality of translation, reduce the number of lexical and grammatical errors and adapt to the specifics of certain professional fields, in particular medical, legal and technical. Despite the obvious advantages, there are challenges that professional translators face in connection with the implementation of AI. One of the main problems is the insufficient ability of neural networks to reproduce culturally specific elements of language, idiomatic expressions and emotional coloring of speech. In addition, the issue of accuracy and responsibility for the final result of translation remains open, since AI technologies cannot always correctly interpret complex communicative situations. Changes in the professional activities of translators require adaptation to new working conditions, advanced training and improvement of skills in working with modern technologies. Traditional competencies of translators are supplemented by knowledge in the field of linguistic technologies, post-editing of machine translation and working with software for simultaneous translation. Therefore, a modern specialist must combine knowledge of languages with technological literacy. Thus, the use of artificial intelligence in simultaneous translation has significant potential for the development of the industry, but requires an appropriate professional response from translators. Further research should be aimed at improving translation technologies, expanding their capabilities, and preserving the role of humans as an indispensable participant in the translation process.