Pausation of keywords in British political discourse

Abstract

The article is devoted to pauses as a means of communicative emphasizing of key words in political discourse. Pauses play an important role in the rhythmic organization of a public political utterance. A pause in public speech is used as a means of attracting the attention of listeners to an important part of the message. In the flow of speech, pauses carry a certain functional load – they are divided into syntactic, logical, emphatic and hesitation pauses. As is known, syntactic pauses play an important role in syntagmatic division, logical pauses – in highlighting the semantic elements of a sentence, emphatic pauses perform the function of emotional impact, hesitation pauses indicate the speaker’s uncertainty in choosing linguistic means. In a prepared political speech special pauses are used that have a deliberate character; i.e. pragmatic pauses. These are linguistically relevant pauses, the implementation of which is conditioned by the communicative intention of the speaker and is oriented toward performing the function of influence. So when studying political discourse, the issue of the peculiarities of its intonational design is particularly acute. The above-mentioned research allows us to state the following: 1) the duration of pauses depends on the location of the phonoparagraph or utterance in which it is contained, at the beginning, in the middle or at the end of the speech; 2) there is a tendency to increase the duration of syntactic and emphatic pauses in the middle of the speech; 3) key words, especially important for achieving the perlocutionary effect, are highlighted by "double rhetorical silence"; 4) syntactic and psychological pauses are practically not used for the communicative actualization of key words; 5) the final part of the speech is characterized by the approximate uniformity of internal-syntagmatic and syntactic pauses. We believe that further research in this area will allow us to develop algorithms for interpreting political speech based on the duration of pauses and their location.

Стаття присвячена паузації як засобу комунікативної актуалізації ключових слів. Важливу роль у ритмічної організації політичного дискурсу грає його паузація. Пауза у публічній мові використовується як засіб привернення уваги слухачів до важливої частини повідомлення. У потоці промови паузи несуть певну функціональне навантаження – вони діляться на синтаксичні, логічні, емфатичні та паузи коливання. Синтаксичні паузи відіграють важливу роль при синтагматичному членуванні, логічні – при виділення смислових елементів пропозиції, емфатичні виконують функцію емоційного впливу, паузи коливання вказують на невпевненість мовця при виборі мовних засобів. В підготовленій політичній промові, поряд з переліченими вище, використовуються особливого роду паузи, що мають характер навмисності, тобто прагматичні паузи. Це лінгвістично релевантні паузи, реалізація яких обумовлена комунікативною інтенцією мовця і орієнтована на виконання функції дії. Прагматична пауза, як правило, несе смислову навантаження (ствердження, привернення уваги до особливо важливих моментів висловлювання), є запланованим, її місце в текст обумовлений свідомим вибором говорить. Підсумовуючи все вищесказане, що при дослідженні політичного дискурсу особливо гостро стоїть питання про особливості його інтонаційного оформлення. Проведене дослідження дозволяє стверджувати наступне: 1) тривалість пауз залежить від розташування висловлювання, тобто на початку, в середині чи в кінці промови; 2) спостерігається тенденція до збільшення тривалості синтаксичних та емфатичних пауз у середині мовлення; 3) ключові слова, особливо важливі для досягнення перлокутивного ефекту, виділені «подвійним риторичним мовчанням»; 4) синтаксичні та психологічні паузи практично не використовуються для комунікативної актуалізації опорних слів; 5) заключна частина промови характеризується приблизною рівномірністю внутрішньо-синтагматичних та синтаксичних пауз. Ми вважаємо, що подальші дослідження в цій галузі дозволять розробити алгоритми інтерпретації політичної промови на основі тривалості пауз та їх розташування.