Входження Закарпаття до складу Чехословаччини

Abstract

3 листопада 1918р.Австро-Угорщина,до складу якої на той час входило Закарпаття, капітульовала перед військами Антанти. Завершувалась Перша Світова Війна,завершувався етап перебування в складі Австро-Угорщині для народів багатьох сучасних Європейських держав. У 1918р. Австро-Угорська імперія фактично розпалася. Постало питання про подальшу долю народів,які на той період населяли її територію. Природно, що не оминуло це питання і Закарпаття. Більшість народів тогочасної імперії поставили питання про державність. Так,14 листопада 1918р. було проголошено утворення Чехословаччини,16 листопада - Угорщини,1 грудня - королівства Сербів,Хорватів,Словенців. Основну роль у становленні “нових ” держав в Європі взяли на себе Сполучені Штати Америки. Велися активні переговори із представниками майбутніх держав. У 1918 р. в США створено Лігу поневолених народів. Вперше, як окрему одиницю(не у складі будь-якої іншої держави) до неї прийнято і Закарпаття. Отже, Закарпаття розглядалося як суб`єкт Міжнародного публічного права. Населення Закарпаття визнано як окремий народ,а переважна його частина як окрема нація - подкарпатські русини. У склавшійся ситуації у Закарпаття були три об`єктивно можливі варіанти подальшого розвитку: 1. Бути включеним до складу будь-якої із п`яти сусідніх держав(Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Польщі, України). Причому, відносно останнього варіанту виникало резонне запитання: а до якої саме України? Адже,як відомо на той момент існувало декілька державних утворень які в своїй назві відображали слово ”Україна”. 2. Бути поділеними між чотирма державами (Угорщиною, Чехословаччиною, Польщею, Румунією). 3.Утворення самостійної держави. Останній шлях безперечно був самим “кваліфікованим ”. Але з точки зору тогочасних реалій це був шлях майже неможливий. Мала активність, щодо реалізації третього варіанту свідчить, все ж, не про несвідомість закарпатського народу, а про його мудрість. Як відомо, народ Закарпаття, як проживаючий в Європі так і в Америці, через своїх представників висловив свою волю щодо подальшої долі краю. Закарпаття мало увійти на автономних засадах у склад новоствореної Чехословаччини. У своєму виступі хотів би торкнутися розгляду питання входження Закарпаття до складу Чехословаччини з міжнародно-правової точки зору - а саме, хотів би зупинити свою увагу на вирішенні “питання Закарпаття” на Сен-Жерменській мирній конференції 1919 року, а також прослідкувати передумови прийняття такого рішення.